Соціально-емоційне навчання як сучасна педагогічна парадигма у вищій освіті

Abstract

Стаття розглядає значущість та вплив соціально-емоційного навчання на сучасний освітній процес у закладах вищої освіти України. Соціально-емоційне навчання трактується як педагогічний підхід, спрямований на розвиток навичок управління емоціями, соціальних навичок та міжособистісних відносин студентів, метою якого є створення сприятливої атмосфери та плідного освітнього середовища, в якому студенти можуть ефективно розвивати власні соціальні та емоційні компетентності. Авторка досліджує ключові складові та принципи соціально-емоційного навчання й аналізує його вплив на академічний і особистісний розвиток здобувачів вищої освіти. Визначено, що основні компоненти соціально-емоційного навчання включають: самосвідомість (розуміння власних емоцій, їх джерел та впливу на власні дії та рішення); саморегуляцію (навички управління власними емоціями, контроль імпульсів та адаптація до змін у навколишньому середовищі); соціальну свідомість (розвиток емпатії та розуміння емоцій інших людей, сприяння розвитку ефективної комунікації); співпрацю (навички взаємодії та роботи в групі, розвиток соціальної відповідальності); прийняття усвідомлених рішень (розвиток навичок вибору оптимальних рішень в різних ситуаціях); міжособистісні відносини (побудова та збереженням здорових і позитивних відносин з іншими людьми). Зазначено, що соціально-емоційне навчання може бути впроваджене в навчальні програми на різних рівнях освіти з метою підготовки соціально-компетентних, емоційно-стійких фахівців, які з успіхом взаємодіють із оточуючим світом. У статті наголошено на необхідності урізноманітнення освітнього процесу за рахунок впровадження методів активного навчання, імітаційних вправ, рольових ігор, психологічних міні-тренінгів та рефлективних практик, що сприяють розвитку емпатії, стресостійкості, навичок професійної взаємодії та ефективного спілкування. Стаття може стати у нагоді педагогам, дослідникам та університетському менеджменту, які цікавляться сучасними тенденціями розвитку педагогічних підходів та парадигм. Дослідження в галузі соціально-емоційного навчання допомагають визначити найефективніші методи та стратегії для педагогічного процесу, а також дозволяють адаптувати навчальні програми до змінних потреб здобувачів освіти та сучасного суспільства