Розвиток гендерної соціальності здобувачів і здобувачок освіти у педагогічних закладах фахової передвищої освіти

Abstract

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання гостро актуальної сьогодні наукової проблеми розвитку ґендерної соціальності здобувачів і здобувачок освіти у педагогічних закладах фахової передвищої освіти. Своєчасність і важливість звернення до цієї теми обумовлюється тим, що запити і реалії сучасного суспільства вимагають гендерної рівності як важливого приоритету підготовки майбутніх фахівців і фахівчинь, здатних працювати в нових мінливих умовах ринку праці й втілювати гендерночутливі погляди і переконання, будуючи майбутнє України. Про актуальність проблеми свідчить затвердження державою законодавчих актів, серед яких свалена Кабінетом Міністрів України вже у період військового стану Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації, де наголошується, зокрема, на необхідності урахування принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як пріоритетного завдання виховної роботи у закладах фахової передвищої освіти. Дисертаційне дослідження складається з вступної частини, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про впровадження й апробацію результатів. На підставі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових праць останніх років у колі проблематики розвитку гендерної соціальності студентської молоді окреслено споріднені напрями наукових досліджень, серед яких наукові розвідки щодо: суті і структури соціальності особистості (А. Рижанова, С. Харченко, О. Рассказова, О. Онипченко, В. Нікітіна, Т. Алексєєнко, Н. Тарасенко, І. Кононова, І.Курліщук та інші вчені); шляхів та чинників розвитку гендерної соціальності молоді у контексті загального соціалізаційного процесу та гендерної соціалізації (Т. Дороніна, О. Кікінежді, А. Петрученя, О. Марценюк та інші вчені); проблематики соціальних, педагогічних та психологічних упливів на особистість, зокрема її гендерну складову, у межах освітнього процесу у закладах освіти (М. Воровка, Т. Голованова, О. Марущенко, О. Масалітіна та інші вчені). Гендерну соціалізацію розглянуто як частину загального соціалізаційного процесу, гендерну соціальність – як інтегративну якість особистості, завдяки якій молодь здатна виявляти суб’єктність в освітньому середовищі незалежно від статі на засадах власної соціальної активності, гендерної чутливості, егалітарності, рівності і недискримінації. Репрезентовано сутність поняття «гендерна соціальність здобувачів і здобувачок фахової передвищої освіти», що розглянуто як особистісне новоутворення, що поєднує систему гендерноорієнтовних знань і цінностей, й суб’єктну готовність до реалізації цих цінностей та ідей гендерної рівності в сфері соціальної взаємодії з різностатевими суб’єктами, особистісно позитивного ставлення в сфері соціальної взаємодії з цими суб’єктами, з урахуванням та прийняттям проявів їхньої гендерної ідентичності, що реалізується за допомогою визначальних індивідуальних якостей (гендерна чутливість, гендерна толерантність, емпатія) та здатності здійснювати соціально перспективні перетворювальні впливи, аналізувати їхні наслідки. Структура гендерної соціальності включає такі складові: когнітивну (соціальний досвід особистості, що вміщує системність і глибину теоретичних знань з теорії соціального конструювання гендеру; обізнаність із соціальними проблемами в сфері гендерних взаємин); ціннісну (система гендерноорієнтовних цінностей, ціннісних орієнтацій на власну спрямованість, проєктування свого майбутнього життя згідно з ієрархією гендерноорієнтовних цінностей та егалітарних гендерних переконань); емоційно-особистісну (суб’єктність у питаннях гендерного конструювання, що виявляється в особистісно-позитивному ставленні в сфері соціальної взаємодії з різностатевими суб’єктами, та реалізується за допомогою визначальних індивідуальних якостей – гендерна чутливість, гендерна толерантність, емпатія), діяльнісно-поведінкову (сформовані стратегії поведінки, що не залежать від гендерних стереотипів, здатність вирішувати професійні завдання в сфері гармонізації гендерних взаємин). Діагностику стану розвитку гендерної соціальності здобувачок і здобувачів освіти у педагогічних закладах фахової передвищої освіти на констатувальному етапі експерименту здійснено за розробленою програмою, із обгрунтуванням критеральної бази (когнітивно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, особистісно-емоційний, креативно-діяльнісний та середовищний критерії), а також розробкою інструментарію дослідження – авторського опитувальника «Гендерний індекс розвитку особистості». Дослідження на констатувальному етапі експерименту визначило наявний рівень розвитку гендерної соціальності за критеритеріями. Результати дослідження виявили нагальні проблеми та труднощі гендерної соціалізації здобувачів і здобувачок освіти у практиці роботи закладів фахової передвищої освіти, зокрема: низький рівень гендерної освіченості студентської молоді, не обізнаність щодо законодавчого підґрунтя регулювання гендерних взаємин у суспільстві, несформована система егалітарних цінностей, обмеженість усталеними традиційними поглядами на соціальні ролі жінок і чоловіків у суспільстві. Встановлено, що молодь часто виявляє некритичність до патріархальних патернів гендерної поведінки, виявляє лише епізодичні прагнення до критичного переосмислення окремих усталених статево-рольових упереджень в залежності від контексту окремих комунікативних ситуацій. Індивідуальні якості особистості важливі у сфері гармонізації гендерних взаємин мають низький та середній рівень розвитку, що свідчить про недостатній розвиток професійно важливих практичних умінь та навичок щодо реалізації цінностей ідеї гендерної рівності. За середовищним критерієм встановлено, що заклади фахової передвищої освіти мають гендерно-сприяливий або достатньо гендерно-сприяливий мікроклімат. Разом з тим, виявлені проблемні тенденції, серед яких основними є збереження традиційного статево-рольового підходу в організації просторово-організаційних умов і змісті освіти, а також недостатній рівень гендерної культури педагогів. Авторкою дослідження вперше теоретично обґрунтувано, розроблено і експериментально перевірено соціально-педагогічні умови розвитку гендерної соціальності у педагогічних закладах фахової передвищої освіти: збагачення методичного та програмного забезпечення змісту професійної підготовки майбутніх педагогічних фахівців / фахівчинь до здійснення професійної діяльності гендерно-орієнтованими питаннями та темами; використання можливостей освітнього середовища як сукупності зовнішніх щодо здобувача/здобувачки освіти предметно-просторових та організаційно-функціональних обставин для реалізації ідеї гендерної рівності та засвоєння партнерської ідеології взаємовідносин представників і представниць певної статі; розробка та впровадження у процес професійної підготовки здобувачів освіти інтерактивних практико-орієнтованих аудиторних та позааудиторних форм та методів навчання та виховання, спрямованих на засвоєння майбутніми фахівцями і фахівчинями активної професійно-ціннісної позиції у питаннях навчання та виховання у молодого покоління нового егалітарного світогляду. Апробація соціально-педагогічних умов розвитку гендерної соціальності здобувацтва фахової передвищої освіти відбувалася на основі системного, діяльнісного та середовищного підходів через їх поетапне системне упровадження в умовах освітнього процесу педагогічних закладів фахової передвищої освіти у відповідності до програми формувального етапу експерименту. Обгрунтовано, розроблено та реалізовано такі заходи: удосконалено зміст Освітньо-професійної програми спеціальності 013 Початкова освіта із включенням гендерної проблематики до освітніх компонентів соціально-гуманітарної підготовки та освітніх компонентів професійної та практичної підготовки, освітніх компонентів самостійного вибору; розширено перелік тем курсових робіт і студентських наукових робіт. Удосконалено навчально-методичний комплекс освітнього компоненту «Психологія (загальна, вікова, педагогічна)» оновленням методичних рекомендацій «Методичні настанови до проведення семінарських занять навчальної дисципліни «Педагогічна психологія», дидактичного посібника «Робочий зошит з друкованою основою з навчальної дисципліни «Загальна психологія», створенням системи завдань для самостійної роботи (навчальний посібник «Методичні вказівки та завдання до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Психологія (загальна, вікова, педагогічна)» та аудиторної роботи (практикум «Тести, завдання та вправи з навчальної дисципліни «Психологія (загальна, вікова, педагогічна)». Оновлено робочі програми педагогічної практики «Пробні уроки та заняття» спеціальності 013 Початкова освіта, «Переддипломна практика» спеціальності 012 Дошкільна освіта) з метою розвитку умінь і практичних навичок реалізації гендерного підходу в освіті. Упроваджено рекомендації щодо застосування гендерночутливого підходу в освітньому процесі закладів освіти: актуалізовано потребу у підвищенні кваліфікації та професійного розвитку педагогічних кадрів у напрямку застосування гендерно чутливого підходу у професійній діяльності, рекомендовано ресурси для підвищення методичної підготовки та підвищення рівня комунікативної культури у напрямку використання гендерночутливої мови; удосконалено інформаційно-настінний простір закладу освіти гендерночутливою візуальною наочністю, тематичними стендами, виставками літератури і методичних розробок (онлайн виставка гендерної літератури «Гендер і освіта», виставка методичних та дидактичних розробок «Гендерний підхід в освіті»); удосконалення просторових умов, щодо можливостей поєднання професійних (навчальних) та сімейних обов’язків та розширення об’єктів інфраструктури дозвілля; розширено використання інноваційних гендерноорієнтованих форм та технологій роботи зі здобувацтвом; квест-технології, гендерний вебквест, технологія ситуативного моделювання із використанням рольових ігор гендерної проблематики, кейс-технологія, дискусія, соціальна акція, флешмоб, тренінг, відеолекторій, творчі проєкти, рефлексивні інтерактивні вправи, інтерактивні ігри. В межах аудиторної роботи активне навчання здійснювалось на імітаційних (рольових, ситуаційно-рольових і ділових іграх) та неімітаційних видах (лекція, лекція-консультація, лекція-дискусія, семінар-розгорнута бесіди, семінар-пресконференція, проблемний семінар) занять. В межах позааудиторної роботи з молоддю, що навчається, проведено такі заходи: гендерний квест «Через рівність та порозуміння до захисту та безпеки», година спілкування з розглядом життєвих ситуацій крізь призму гендеру «Руйнуємо стереотипи», speaking-room «Прояв порушення прав: торгівля людьми», соціальні акції «Дізнайся більше про торгівлю людьми», «Кохання не терпить страждань! Вислови свою любов...», флешмоб ««Я студент/ка. Я маю право», «Тренінг гендерної толерантності», тренінг особистісного розвитку «Вчимося розуміти одне одного», масові заходи із застосуванням ІКТ «Віртуальна подорож до музею жіночої та гендерної історії (Gendermuseum)», «Практичний upgrade гендерних компетентностей в освітньому процесі сучасної школи», відеолекторій «Сегрегація як різновид дискримінації. Огляд проблеми», творчий проєкт «Особиста програма розвитку здоров’я», рефлексивні інтерактивні вправи «Soul touch», «Дерево толерантності» тощо. Аналіз результатів розвитку гендерної соціальності здобувачів і здобувачок освіти, проведений на заключному етапі експериментального дослідження, виявив позитивну динаміку змін у здобувачів і здобувачок освіти експериментальної групи й засвідчив суттєві переваги показників сформованості високого рівня за усіма критеріями. За аналогічними показниками у здобувачів і здобувачок освіти контрольної групи значних позитивних змін не відбулось, що дозволило дійти висновку про ефективність упроваджених соціально-педагогічних умов розвитку ґендерної соціальності у експериментальній групі здобувачів і здобувачок освіти фахової передвищої освіти. За допомогою методів математичної статистики (критерій Стьюдента) констатовано статистичну суттєву відмінність між контрольною та експериментальною групами після експерименту. Результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використанні під час підготовки здобувачів і здобувачок освіти спеціальності 013 Початкова освіта в педагогічних закладах фахової передвищої освіти. Для подальшого вдосконалення теорії і практики підготовки педагогічних фахівців і фахівчинь початкової освіти під час організації освітнього процесу та освітнього середовища закладу освіти. Можуть бути використані для удосконалення системи роботи соціально-психологічної служби, роботи бібліотеки, педагогічних фахівців, наставників академічних груп під час організації освітнього процесу у закладах фахової передвищої освіти.