Соціально-педагогічна підтримка реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги перебування

Abstract

Дисертаційна праця присвячена розв’язанню проблеми недопущення повторної наркотизації реабілітованих наркозалежних і способам повернення їх до здорового способу життя, а саме, теоретичному обґрунтуванню проблеми їх соціально-педагогічної підтримки у групах самодопомоги. Актуальність теми дослідження зумовлена високим відсотком реабілітованих наркозалежних, які, попри реабілітаційні програми, повертаються до вживання наркотичних речовин протягом першого року після реабілітації. Встановлено, що важливим завданням у цей період є створення дієвої технології соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних, що, враховуючи індивідуальні особливості й досвід таких осіб, сприяє формуванню мотивації на здоровий спосіб життя, уможливлюючи процеси ресоціалізації та подальшої інтеграції в суспільство. Реалізуючи соціально-педагогічний підхід у процесі здійснення такої підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги, можна підвищити особистісний потенціал кожного реабілітованого наркозалежного, перетворюючи його з об’єкта на суб’єкт соціально-педагогічної роботи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: – вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено технологію соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги як комплекс методично описаних і послідовно впроваджених етапів (дій), результатом яких є вироблення у реабілітованих наркозалежних проактивного ставлення до власної життєдіяльності, а також формування умінь і навичок тверезого життя в суспільстві; розроблено критерії соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги (когнітивний, особистісно-ціннісний, мотиваційно-діяльнісний) та показники до них; – уточнено зміст понять «соціальна підтримка», «соціально-педагогічна підтримка реабілітованих наркозалежних», «реабілітовані наркозалежні»; – набули подальшого розвитку наукові ідеї про зміст та напрями соціальної роботи з реабілітованими наркозалежними в групах самодопомоги; – удосконалено форми та методи соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги. Так, у Вступі дисертації на основі виявлених суперечностей і розгляду досліджених науковцями частин наукової проблеми обґрунтовано вибір теми, розкрито її актуальність, презентовано об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження; наведено наукову новизну та практичне значення роботи; подано відомості про впровадження й апробацію результатів проведеного експериментального дослідження та список публікацій здобувача, які висвітлюють ключові наукові положення праці. У першому розділі дисертації «Теоретичні питання соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги» розкрито стан розробленості проблеми соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у наукових дослідженнях. На основі історичного аналізу доведено, що становлення системи надання соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних відбувалось у чотири етапи, в ході чого зміст надання такої допомоги еволюціонував від малокваліфікованої, аматорської допомоги однією людиною іншій до потужного ресурсу надання соціальної підтримки в спеціально створених осередках соціальної допомоги і реабілітації наркозалежних. Предметний аналіз проблеми діяльності груп самодопомоги з точки зору таких наук, як філософія, соціологія, соціальна політика, соціальна робота, психологія, медицина, соціальна педагогіка, дозволив розглянути різноманітні аспекти досліджуваної проблеми й визначити її міждискурсивність. Методологічним фундаментом для визначення базового поняття дослідження стали розглянуті дефініції «соціальна робота», «соціальна допомога», «соціальна підтримка», що дозволило «соціально-педагогічну підтримку реабілітованих наркозалежних» розуміти як спеціально організовану діяльність соціального педагога/соціального працівника з реабілітованими наркозалежними, що відбувається в рамках діяльності груп самодопомоги з виявлення, визначення та розв’язання проблем клієнтів з метою їх повноцінної ресоціалізації. Підкреслено беззаперечну роль соціальних умов при наданні соціально-педагогічної підтримки реабілітованим наркозалежним, якими ми вважатимемо групи самодопомоги в середовищі реабілітаційного центру, наголошуючи на тому, що така діяльність повинна відбуватися в інституціалізованих умовах; важливість підготовленості суб’єктів надання такої допомоги (консультанти з хімічної залежності, профільні фахівці, волонтери з числа реабілітованих осіб); групи самодопомоги при цьому вважаємо одним із різновидів самокерованих груп, що є новим джерелом підтримки реабілітованих наркозалежних. На підставі узагальнених теоретичних положень розкрито специфіку соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги за низкою ознак: досвід уживання ПАР, допомога від кожного учасника групи, можливість отримати специфічну інформацію завдяки рефлексії, навчання специфічним методам самодопомоги, іншим когнітивним процесам. Проаналізовано існуючий досвід організації соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних в створених групах самодопомоги і виявлено необхідність розробки технології такої підтримки, виявлено труднощі та недоліки з упровадження такої роботи, причини їх виникнення, розподілено досліджувані групи на контрольні та експериментальні, розроблено критеріальну базу дослідження (критерії – когнітивний із показниками «Соціальні знання» та «Уявлення щодо реалізації соціально-позитивного досвіду підтримки і самопідтримки»; особистісно-ціннісний з показниками «Цінності особистосі» та «Самоефективність», мотиваційно-діяльнісний з показниками «Мотивація досягнення успіху та «Соціальний самоконтроль»; рівні – високий, середній, низький). Продіагностований рівень соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги за всіма критеріями і показниками виявився недостатнім для ефективної роботи, що підтвердило необхідність розробки та впровадження відповідної технології. У другому розділі дисертації «Експериментальна перевірка технології соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги» обґрунтовано, експериментально перевірено та проаналізовано ефективність технології соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги. Під «технологією соціально-педагогічної підтримки наркозалежних у групах самодопомоги» розуміємо комплекс методично описаних і послідовно впроваджених етапів (дій), результатом яких є вироблення у реабілітованих наркозалежних проактивного ставлення до власної життєдіяльності, а також формування умінь і навичок тверезого життя в суспільстві. Доведено, що методичним підґрунтям розробленої технології стали концепти: ресоціалізації, соціальної профілактики (концепт соціальної профілактики (вторинної і третинної) наркотизації) і концепт соціальної інтеграції. Описано етапи реалізації технології соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги: підготовчий (діагностичний і освітній), операційно-діяльнісний, етап оцінювання і поступового припинення надання соціально-педагогічної підтримки, результативно-рефлексивний етап. Представлено детальну характеристику впроваджених форм і методів, що стало відображенням формувального експерименту. Найефективнішими виявились такі форми і методи, як соціальні акції, флешмоби, тренінги, квести, вистави форум-театру в соціальному просторі громади, до яких долучались і представники громадських організацій, соціальних служб, волонтери, експерти. Провідними методами роботи з реабілітованими наркозалежними стали: метод «рівний-рівному», метод терапевтичної спільноти, найбільш вдалими формами – акція «16 днів проти насильства», заходи, що були присвячені пам’яті видатних людей, що померли від ВІЛ/СНІДу, соціальний проєкт «Харкову – здорові покоління», а також флеш-моб на підтримку здорового способу життя, квест за участю реабілітантів і студентів, заходи спортивної і оздоровчої спрямованості – аматорські зустрічі команд, спартакіади, змагання з арм-реслінгу, волейболу, футболу, баскетболу, участь у воєнно-польових змаганнях, катання на ковзанах тощо; різноманітні форми оздоровлення у вигляді загартування, свято Водохреща, спортивні заходи, що зміцнювали дух і впевненість реабілітованих наркозалежних у правильному виборі стратегії життя на інтеграцію в суспільство завдяки спільним діям. За результатами повторної діагностики констатовано, що якісні і кількісні параметри експериментальної групи мали позивну динаміку за усіма критеріями і показниками, в той час як в контрольній групі статистично значущих змін не відбулось. Засвідчено результативність впровадження технології соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги: за показником «Соціальні знання» збільшення відбулось у групі ЕГ на 37,9%, за показником «Уявлення щодо реалізації соціально-позитивного досвіду підтримки і самопідтримки» у групі ЕГ за низьким рівнем відбулася позитивна динаміка до 35,2%, за показником «Цінності особистості» у групі ЕГ також відбувся позитивний приріст – 27,1%, за показником «Самоефективність» теж найбільша динаміка спостерігалась за низьким рівнем у групі ЕГ – 21,6%. Показник «Мотивація досягнення успіху» за низьким рівнем також не є виключенням: за позитивною динамікою у групі ЕГ 35,1%, за показником «Соціальний самоконтроль» зменшилась кількість респондентів з низьким рівнем у групі ЕГ – 27,1%. Якісні та кількісні зрушення, отримані в ході експериментальної роботи, підтвердили припущення, що розроблена нами технологія соціально-педагогічної підтримки реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги сприяє розвитку когнітивних, особистісно-ціннісних і мотиваційно-діяльнісних характеристик особистості