Організація трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні (20-60-ті рр. ХХ століття)

Abstract

У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз теорії та практики організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20-60-ті рр. ХХ століття. Проведений аналіз наукових праць вітчизняних дослідників засвідчив, що на сьогодні відсутні ґрунтовні дослідження, які охопили б у цілому проблему організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні окресленого періоду, що й зумовило науковий пошук у цьому напрямі. У науковій праці з’ясовано, що дослідженню питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку сприяли праці філософів Стародавньої Греції (Арістотель, Платон) та Стародавнього Риму (М. Квінтілліан); погляди педагогів епохи Відродження – Т. Мора, Т. Кампанелли, М. Монтеня; педагогічний доробок Я. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Й. Базедова, Й. Оберліна, Г. Кершенштейнера, Ф. Фребеля, М. Монтессорі та ін., які обґрунтували основні методи трудового виховання дітей, визначили провідні завдання трудового виховання особистості, започаткували перші установи для маленьких дітей, розкрили тісний зв’язок між вихованням майбутнього гро-мадянина та опануванням професією. З’ясовано, що зацікавленість питанням трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні була зумовлена такими факторами: змістом сімейного виховання за часів Київської Русі; «Повчанням Володимира Мономаха дітям»; плідною діяльністю ректора Києво-Могилянського колегіуму І. Гізеля; педагогічними поглядами Г. Сковороди, В. Одоєвського, К. Ушинського, Л Толстого та ін.; педагогічною діяльністю Є. Водовозової, К. Вентцеля, Н. Лубенець, Т. Лубенця, І. Cікорського, С. Русової; організацією педагогічних музеїв; масовим випуском вітчизняної педагогічної літератури; створенням фребелівських товариств у Києві, Харкові, Одесі та інших містах України; появою перших дитячих садків у Полтаві, Києві, Миколаєві та Одесі; відкриттям притулків для маленьких дітей із бідних сімей; започаткованим приватним дитячим садочком (1882 р.); введенням у дію нового Положення про притулки (1891 р.); відкриттям осередків для дітей дошкільного і шкільного віку; плідною діяльністю земств; масовим проведенням на початку ХХ століття різноманітних з’їздів; створенням педагогічних товариств; відкриттям «Будинку юнацтва» (1916 р.) тощо. У процесі проведеного дослідження встановлено, що термін «організація» означає певну структуру, упорядкування в систему. У педагогічній науці під зазначеним поняттям варто розуміти підготовку й безпосередньо проведення певних педагогічних заходів, які вимагають визначення мети, завдань, принципів, особливостей, змісту, форм, методів та засобів досягнення мети (Л. Григорова, А. Мудрик, Р. Овчарова). Поняття «праця» передбачає доцільну діяльність людини, спрямовану на «збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг». Під поняттям «організація трудового виховання дітей дошкільного віку» слід розуміти процес формування в дошкільників трудових навичок і вмінь, звички до трудової діяльності, стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю, яка має чітко визначену мету, завдання, принципи, зміст, форми, методи та засоби. Ураховуючи зміни суспільно-політичних та економічних чинників, прийняття нормативних документів, що регламентували діяльність закладів дошкільної освіти, погляди науково-педагогічної громадськості на мету, завдання, суб’єкти, зміст, принципи, види, форми і методи організації трудового виховання дітей дошкільного віку, науково обґрунтували три етапи розвитку зазначених питань в Україні. З’ясовано, що на першому етапі – етапі формування питань трудового виховання дітей дошкільного віку в умовах становлення радянського суспільства (1919 – 1931 рр.) – була визначена мета, завдання, виокремлені основні форми й методи трудового виховання дітей дошкільного віку, запропоновані основні види дитячої праці. Установлено, що окреслений етап також характеризується інтенсивним розширенням мережі дошкільних установ, виданням довідника для працівників закладів дошкільної освіти, розробкою Проєкту програми дошкільного закладу, виданням Наркомосом методичних листів і «Матеріалів до роботи дошкільних установ у місті», проведенням спеціальної Наради завідувачів закладів дошкільної освіти. Виявлено, що формуванню питань трудового виховання дітей дошкільного віку на першому етапі сприяли педагогічні погляди А. Дернової-Ярмоленко, Р. Прушицької, А. Суровцевої, Л. Чулицької, Л. Шлегер, В. Шмідт та ін. Зазначені фахівці визначили вікові особливості дошкільника, його характерні риси й напрями виховання, розробили вимоги до організації дитячої праці, до структури та змісту трудового виховання дітей дошкільного віку тощо. З’ясовано, що другий етап – етап широкого впровадження методичного інструментарію трудового виховання в практику закладів дошкільної освіти України (1932 – 1937 рр.) – характеризується прийняттям урядових документів щодо організації виховання дітей у закладах дошкільної освіти, розробкою програми для зазначених закладів, широким поширенням теоретичних і практичних надбань провідних науковців і вихователів досліджуваного історичного періоду, ідеєю політехнізації дитячої праці, створенням гарно обладнаних робітничих дитячих кімнат та психолого-педагогічних кабінетів, кардинальними змінами щодо визначення мети, завдань, видів, форм і методів трудового виховання дітей дошкільного віку, розробкою принципів такого виховання, чітким розподілом дітей на групи та визначенням видів і методів трудового виховання для кожної з них. На досліджуваному етапі (1932 – 1937 рр.) науковцями (А. Антонівська, П. Волобуєв, А. Гендрихівська, В. Герценштейн, О. Гронова, Т. Губенко, М. Кондратенко, С. Лівшина, К. Меркулова, Н. Панченко, А. Тарнопільська, І. Ульянів, Ж. Уманська, Л. Шамшина, О. Яковенко та ін.) було теоретично обґрунтовано два види дитячої діяльності – гра та праця; наголошено на тому, що дітям дошкільного віку необхідно прищепити низку культурних та гігієнічних навичок; серед методів трудового виховання в дошкільних установах велику увагу приділено словесним методам впливу; розроблено вимоги щодо ефективної організації дитячої праці в робітничій кімнаті. Проведене дослідження свідчить, що на третьому етапі – етапі розробки теоретичних засад трудового виховання дітей дошкільного віку та їх активного впровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти України та сім’ї (1938 – 1959 рр.) – попередня робота була поглиблена й розширювалася: прийняті «Керівництво для вихователя дитячого садка» та Статут дитячого садка, розроблено «Програмно-методичні рекомендації», поглиблено роботу щодо поєднання трудового виховання з моральним, переобладнано робітничі кімнати відповідно до вимог ручної праці, орієнтуючись на художньо-естетичний напрям і тісний зв’язок із грою, сформульовано нове для дошкільної освіти завдання – створення комплексної програми виховання дітей від молодшого до старшого дошкільного віку, приділено значну увагу питанням трудового виховання дітей у сім’ї. З’ясовано, що суттєвий внесок у розробку питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку на досліджуваному етапі зробили такі науковці, як: Т. Цвелих (визначила основні напрями трудового виховання дошкільників – ознайомлення і спостереження за працею дорослих; власна трудова діяльність (самообслуговування, чергування, колективна праця)), Є. Контребінська (сформулювала провідні завдання трудового виховання дошкільників (виховання шанобливого ставлення до праці дорослих; виховання бережливого ставлення до навколишніх предметів і речей; ознайомлення дітей дошкільного віку з професіями; формування в них уміння спільно й злагоджено працювати в колективі; розвиток таких моральних рис, як працьовитість, старанність, виховання інтересу й поваги до праці дорослих)), Т. Введенська (запропонувала форми та методи виховання дошкільника в сім’ї), Л. Перембська (зазначила важливість здійснення вихователями індивідуального підходу в роботі з дітьми дошкільного віку), В. Нечаєва (запропонувала провідні форми та методи організації трудового виховання дітей дошкільного віку), Я. Неверович (сформулювала мету трудового виховання дітей дошкільного віку, яка полягала в залученні дітей до посильної для них трудової діяльності й виховання емоційно-позитивного ставлення до праці дорослих, які їх оточують), О. Фролова (визначила сприятливі умови для організації трудової діяльності дітей), О. Усова (розробила зміст трудового виховання дошкільнят залежно від віку дитини); Л. Шестель (визначила найбільш дієві шляхи організації трудової діяльності дитини в сім’ї – розпорядок дня та середовище, у якому працює дитина). Варто також наголосити на тому, що на окресленому етапі, на відміну від попереднього, широкого розповсюдження та обґрунтування набув принцип зв’язку трудового виховання дошкільників із працею дорослих. Досліджуваний етап характеризувався і використанням таких педагогічно цінних форм та методів трудового виховання дітей дошкільного віку, як: планування посильних трудових завдань; уважне спостереження за самостійною трудовою діяльністю дитини; широке застосування власного прикладу; заохочення й мотивація дошкільників до трудової діяльності; метод створення проблемних ситуацій. Основними методами трудового виховання дітей у сім’ї виступали: метод доручення, роз’яснення, показу, прикладу, розповіді батьків про свою професію, прогулянки, пояснення. Отже, наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше: • здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20 – 60-ті рр. ХХ століття; • на основі аналізу документальних джерел та відповідної науково-педагогічної літератури визначено внесок провідних учених (А. Антонівська, Т. Введенська, П. Волобуєв, А. Гендрихівська, В. Герценштейн, О. Гронова, Т. Губенко, А. Дернова-Ярмоленко, М. Кондратенко, Є. Контребінська, С. Лівшина, Л. Перембська, Р. Прушицька, А. Тарнопільська, Ж. Уманська, Т. Цвелих, О. Яковенко та ін.) у становлення й розвиток теорії та практики організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в досліджуваний період; • науково обґрунтовано етапи організації трудового виховання дошкільників у 20 – 60-ті рр. (І етап – етап формування питань трудового виховання дітей дошкільного віку в умовах становлення радянського суспільства (1919 – 1931 рр.); ІІ етап – етап широкого впровадження методичного інструментарію трудового виховання в практику закладів дошкільної освіти України (1932 – 1937 рр.); ІІІ етап – етап розробки теоретичних засад трудового виховання дітей дошкільного віку та їх активного впровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти України та сім’ї (1938 – 1959 рр.); • визначено перспективи подальшого творчого використання педагогічно цінних ідей та досвіду минулих років у сучасних закладах дошкільної освіти та сім’ї (етапи формування в дітей дошкільного віку інтересу до праці; зміст, форми та методи діяльності робітничих кімнат; особливості діяльності психолого-педагогічних кабінетів; специфіка використання ручної праці; зміст трудової діяльності дошкільників у сім’ї, рекомендації науковців щодо виховання таких загальнолюдських якостей дитини, як працелюбство, чуйність, бажання допомогти іншим і деякі інші). Поглиблено уявлення про суспільно-історичну, соціально-економічну й організаційно-педагогічну зумовленість трудового виховання дошкільників в Україні; про форми й методи (робота в приміщенні, дослідницький метод, робота на ділянці, метод бесіди, екскурсії-прогулянки, спостереження, проведення свят, соціалістичне змагання, виробничі екскурсії, створення проблемних ситуацій, широке застосування власного прикладу, заохочення і мотивація дошкільників до трудової діяльності тощо) трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20-60-ті рр. ХХ століття. Уточнено суть поняття «організація трудового виховання дітей дошкільного віку» як процесу формування в дошкільників трудових навичок та вмінь, звички до виконання трудових доручень, стійких переконань, що праця виступає життєвою необхідністю, яка має чітко визначену мету, завдання, принципи, зміст, форми, методи та засоби. До наукового обігу введено невідомі та маловідомі матеріали, документи, факти й теоретичні положення, пов’язані з організацією теорії та практики трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в досліджуваних хронологічних межах. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в результаті наукового пошуку положення й висновки можуть слугувати підґрунтям для подальших історико-педагогічних пошуків і сприяти підвищенню ефективності діяльності сучасних закладів дошкільної освіти та вдосконаленню змісту сімейного виховання. Отримані в процесі наукового пошуку теоретичні положення, фактичний матеріал апробовано автором на кафедрі теорії та методики дошкільної освіти в КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія». Результати роботи впроваджено в освітній процес Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка №01-13/663 від 10.12.2020), Вінницького державного педагогічного університету (довідка № 06/04 від 26.01.2021), Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (довідка № 4 від 15.01.2021), Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 311 Харківської міської ради» (довідка № 308 від 20.11.2020). Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі ЗВО педагогічного спрямування під час читання курсів «Історія педагогіки», «Історія дошкільної педагогіки», «Дошкільна педагогіка» для здобувачів першого, другого та третього рівнів вищої освіти; у процесі підготовки курсових і магістерських робіт, розробки спецкурсів і спецсемінарів, написання підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури, проведення педагогічної практики, а також у діяльності сучасних закладів дошкільної освіти

У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз теорії та практики організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20-60-ті рр. ХХ століття. Проведений аналіз наукових праць вітчизняних дослідників засвідчив, що на сьогодні відсутні ґрунтовні дослідження, які охопили б у цілому проблему організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні окресленого періоду, що й зумовило науковий пошук у цьому напрямі. У науковій праці з’ясовано, що дослідженню питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку сприяли праці філософів Стародавньої Греції (Арістотель, Платон) та Стародавнього Риму (М. Квінтілліан); погляди педагогів епохи Відродження – Т. Мора, Т. Кампанелли, М. Монтеня; педагогічний доробок Я. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Й. Базедова, Й. Оберліна, Г. Кершенштейнера, Ф. Фребеля, М. Монтессорі та ін., які обґрунтували основні методи трудового виховання дітей, визначили провідні завдання трудового виховання особистості, започаткували перші установи для маленьких дітей, розкрили тісний зв’язок між вихованням майбутнього гро-мадянина та опануванням професією. З’ясовано, що зацікавленість питанням трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні була зумовлена такими факторами: змістом сімейного виховання за часів Київської Русі; «Повчанням Володимира Мономаха дітям»; плідною діяльністю ректора Києво-Могилянського колегіуму І. Гізеля; педагогічними поглядами Г. Сковороди, В. Одоєвського, К. Ушинського, Л Толстого та ін.; педагогічною діяльністю Є. Водовозової, К. Вентцеля, Н. Лубенець, Т. Лубенця, І. Cікорського, С. Русової; організацією педагогічних музеїв; масовим випуском вітчизняної педагогічної літератури; створенням фребелівських товариств у Києві, Харкові, Одесі та інших містах України; появою перших дитячих садків у Полтаві, Києві, Миколаєві та Одесі; відкриттям притулків для маленьких дітей із бідних сімей; започаткованим приватним дитячим садочком (1882 р.); введенням у дію нового Положення про притулки (1891 р.); відкриттям осередків для дітей дошкільного і шкільного віку; плідною діяльністю земств; масовим проведенням на початку ХХ століття різноманітних з’їздів; створенням педагогічних товариств; відкриттям «Будинку юнацтва» (1916 р.) тощо. У процесі проведеного дослідження встановлено, що термін «організація» означає певну структуру, упорядкування в систему. У педагогічній науці під зазначеним поняттям варто розуміти підготовку й безпосередньо проведення певних педагогічних заходів, які вимагають визначення мети, завдань, принципів, особливостей, змісту, форм, методів та засобів досягнення мети (Л. Григорова, А. Мудрик, Р. Овчарова). Поняття «праця» передбачає доцільну діяльність людини, спрямовану на «збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг». Під поняттям «організація трудового виховання дітей дошкільного віку» слід розуміти процес формування в дошкільників трудових навичок і вмінь, звички до трудової діяльності, стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю, яка має чітко визначену мету, завдання, принципи, зміст, форми, методи та засоби. Ураховуючи зміни суспільно-політичних та економічних чинників, прийняття нормативних документів, що регламентували діяльність закладів дошкільної освіти, погляди науково-педагогічної громадськості на мету, завдання, суб’єкти, зміст, принципи, види, форми і методи організації трудового виховання дітей дошкільного віку, науково обґрунтували три етапи розвитку зазначених питань в Україні. З’ясовано, що на першому етапі – етапі формування питань трудового виховання дітей дошкільного віку в умовах становлення радянського суспільства (1919 – 1931 рр.) – була визначена мета, завдання, виокремлені основні форми й методи трудового виховання дітей дошкільного віку, запропоновані основні види дитячої праці. Установлено, що окреслений етап також характеризується інтенсивним розширенням мережі дошкільних установ, виданням довідника для працівників закладів дошкільної освіти, розробкою Проєкту програми дошкільного закладу, виданням Наркомосом методичних листів і «Матеріалів до роботи дошкільних установ у місті», проведенням спеціальної Наради завідувачів закладів дошкільної освіти. Виявлено, що формуванню питань трудового виховання дітей дошкільного віку на першому етапі сприяли педагогічні погляди А. Дернової-Ярмоленко, Р. Прушицької, А. Суровцевої, Л. Чулицької, Л. Шлегер, В. Шмідт та ін. Зазначені фахівці визначили вікові особливості дошкільника, його характерні риси й напрями виховання, розробили вимоги до організації дитячої праці, до структури та змісту трудового виховання дітей дошкільного віку тощо. З’ясовано, що другий етап – етап широкого впровадження методичного інструментарію трудового виховання в практику закладів дошкільної освіти України (1932 – 1937 рр.) – характеризується прийняттям урядових документів щодо організації виховання дітей у закладах дошкільної освіти, розробкою програми для зазначених закладів, широким поширенням теоретичних і практичних надбань провідних науковців і вихователів досліджуваного історичного періоду, ідеєю політехнізації дитячої праці, створенням гарно обладнаних робітничих дитячих кімнат та психолого-педагогічних кабінетів, кардинальними змінами щодо визначення мети, завдань, видів, форм і методів трудового виховання дітей дошкільного віку, розробкою принципів такого виховання, чітким розподілом дітей на групи та визначенням видів і методів трудового виховання для кожної з них. На досліджуваному етапі (1932 – 1937 рр.) науковцями (А. Антонівська, П. Волобуєв, А. Гендрихівська, В. Герценштейн, О. Гронова, Т. Губенко, М. Кондратенко, С. Лівшина, К. Меркулова, Н. Панченко, А. Тарнопільська, І. Ульянів, Ж. Уманська, Л. Шамшина, О. Яковенко та ін.) було теоретично обґрунтовано два види дитячої діяльності – гра та праця; наголошено на тому, що дітям дошкільного віку необхідно прищепити низку культурних та гігієнічних навичок; серед методів трудового виховання в дошкільних установах велику увагу приділено словесним методам впливу; розроблено вимоги щодо ефективної організації дитячої праці в робітничій кімнаті. Проведене дослідження свідчить, що на третьому етапі – етапі розробки теоретичних засад трудового виховання дітей дошкільного віку та їх активного впровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти України та сім’ї (1938 – 1959 рр.) – попередня робота була поглиблена й розширювалася: прийняті «Керівництво для вихователя дитячого садка» та Статут дитячого садка, розроблено «Програмно-методичні рекомендації», поглиблено роботу щодо поєднання трудового виховання з моральним, переобладнано робітничі кімнати відповідно до вимог ручної праці, орієнтуючись на художньо-естетичний напрям і тісний зв’язок із грою, сформульовано нове для дошкільної освіти завдання – створення комплексної програми виховання дітей від молодшого до старшого дошкільного віку, приділено значну увагу питанням трудового виховання дітей у сім’ї. З’ясовано, що суттєвий внесок у розробку питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку на досліджуваному етапі зробили такі науковці, як: Т. Цвелих (визначила основні напрями трудового виховання дошкільників – ознайомлення і спостереження за працею дорослих; власна трудова діяльність (самообслуговування, чергування, колективна праця)), Є. Контребінська (сформулювала провідні завдання трудового виховання дошкільників (виховання шанобливого ставлення до праці дорослих; виховання бережливого ставлення до навколишніх предметів і речей; ознайомлення дітей дошкільного віку з професіями; формування в них уміння спільно й злагоджено працювати в колективі; розвиток таких моральних рис, як працьовитість, старанність, виховання інтересу й поваги до праці дорослих)), Т. Введенська (запропонувала форми та методи виховання дошкільника в сім’ї), Л. Перембська (зазначила важливість здійснення вихователями індивідуального підходу в роботі з дітьми дошкільного віку), В. Нечаєва (запропонувала провідні форми та методи організації трудового виховання дітей дошкільного віку), Я. Неверович (сформулювала мету трудового виховання дітей дошкільного віку, яка полягала в залученні дітей до посильної для них трудової діяльності й виховання емоційно-позитивного ставлення до праці дорослих, які їх оточують), О. Фролова (визначила сприятливі умови для організації трудової діяльності дітей), О. Усова (розробила зміст трудового виховання дошкільнят залежно від віку дитини); Л. Шестель (визначила найбільш дієві шляхи організації трудової діяльності дитини в сім’ї – розпорядок дня та середовище, у якому працює дитина). Варто також наголосити на тому, що на окресленому етапі, на відміну від попереднього, широкого розповсюдження та обґрунтування набув принцип зв’язку трудового виховання дошкільників із працею дорослих. Досліджуваний етап характеризувався і використанням таких педагогічно цінних форм та методів трудового виховання дітей дошкільного віку, як: планування посильних трудових завдань; уважне спостереження за самостійною трудовою діяльністю дитини; широке застосування власного прикладу; заохочення й мотивація дошкільників до трудової діяльності; метод створення проблемних ситуацій. Основними методами трудового виховання дітей у сім’ї виступали: метод доручення, роз’яснення, показу, прикладу, розповіді батьків про свою професію, прогулянки, пояснення. Отже, наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше: • здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз питань організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20 – 60-ті рр. ХХ століття; • на основі аналізу документальних джерел та відповідної науково-педагогічної літератури визначено внесок провідних учених (А. Антонівська, Т. Введенська, П. Волобуєв, А. Гендрихівська, В. Герценштейн, О. Гронова, Т. Губенко, А. Дернова-Ярмоленко, М. Кондратенко, Є. Контребінська, С. Лівшина, Л. Перембська, Р. Прушицька, А. Тарнопільська, Ж. Уманська, Т. Цвелих, О. Яковенко та ін.) у становлення й розвиток теорії та практики організації трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в досліджуваний період; • науково обґрунтовано етапи організації трудового виховання дошкільників у 20 – 60-ті рр. (І етап – етап формування питань трудового виховання дітей дошкільного віку в умовах становлення радянського суспільства (1919 – 1931 рр.); ІІ етап – етап широкого впровадження методичного інструментарію трудового виховання в практику закладів дошкільної освіти України (1932 – 1937 рр.); ІІІ етап – етап розробки теоретичних засад трудового виховання дітей дошкільного віку та їх активного впровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти України та сім’ї (1938 – 1959 рр.); • визначено перспективи подальшого творчого використання педагогічно цінних ідей та досвіду минулих років у сучасних закладах дошкільної освіти та сім’ї (етапи формування в дітей дошкільного віку інтересу до праці; зміст, форми та методи діяльності робітничих кімнат; особливості діяльності психолого-педагогічних кабінетів; специфіка використання ручної праці; зміст трудової діяльності дошкільників у сім’ї, рекомендації науковців щодо виховання таких загальнолюдських якостей дитини, як працелюбство, чуйність, бажання допомогти іншим і деякі інші). Поглиблено уявлення про суспільно-історичну, соціально-економічну й організаційно-педагогічну зумовленість трудового виховання дошкільників в Україні; про форми й методи (робота в приміщенні, дослідницький метод, робота на ділянці, метод бесіди, екскурсії-прогулянки, спостереження, проведення свят, соціалістичне змагання, виробничі екскурсії, створення проблемних ситуацій, широке застосування власного прикладу, заохочення і мотивація дошкільників до трудової діяльності тощо) трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в 20-60-ті рр. ХХ століття. Уточнено суть поняття «організація трудового виховання дітей дошкільного віку» як процесу формування в дошкільників трудових навичок та вмінь, звички до виконання трудових доручень, стійких переконань, що праця виступає життєвою необхідністю, яка має чітко визначену мету, завдання, принципи, зміст, форми, методи та засоби. До наукового обігу введено невідомі та маловідомі матеріали, документи, факти й теоретичні положення, пов’язані з організацією теорії та практики трудового виховання дітей дошкільного віку в Україні в досліджуваних хронологічних межах. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в результаті наукового пошуку положення й висновки можуть слугувати підґрунтям для подальших історико-педагогічних пошуків і сприяти підвищенню ефективності діяльності сучасних закладів дошкільної освіти та вдосконаленню змісту сімейного виховання. Отримані в процесі наукового пошуку теоретичні положення, фактичний матеріал апробовано автором на кафедрі теорії та методики дошкільної освіти в КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія». Результати роботи впроваджено в освітній процес Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка №01-13/663 від 10.12.2020), Вінницького державного педагогічного університету (довідка № 06/04 від 26.01.2021), Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (довідка № 4 від 15.01.2021), Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 311 Харківської міської ради» (довідка № 308 від 20.11.2020). Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі ЗВО педагогічного спрямування під час читання курсів «Історія педагогіки», «Історія дошкільної педагогіки», «Дошкільна педагогіка» для здобувачів першого, другого та третього рівнів вищої освіти; у процесі підготовки курсових і магістерських робіт, розробки спецкурсів і спецсемінарів, написання підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури, проведення педагогічної практики, а також у діяльності сучасних закладів дошкільної освіти