Виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра

Abstract

У дисертації досліджено проблему виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра. На підставі огляду психолого-педагогічної наукової літератури та аналізу проблеми взаємодії школи та сім’ї у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях визначено, що взаємодія вчителя й батьків важлива на всіх етапах навчання дитини, але особливого значення вона набуває в початковій школі. З’ясовано, що проблема взаємодії школи та сім’ї завжди привертала увагу дослідників та є актуальною для наукового дискурсу сьогодні. Доведено, що взаємодія школи та сім’ї базується на гуманістичній спрямованості сучасного виховання як цілісного процесу. В основі такої взаємодії має бути повага та довіра, взаємодопомога, взаємопідтримка та взаєморозуміння усіх учасників виховного процесу. Необхідність взаємодії учителів із сім’єю молодшого школяра потребує внесення змін до процесу теоретичної, методичної та практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи відповідно до сучасних запитів суспільства, зокрема щодо виховання відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра. З’ясовано зміст базових понять дослідження «виховання майбутніх учителів початкової школи», «відповідальне ставлення», «взаємодія учителя початкової школи з сім’єю молодшого школяра»; визначено ключове поняття дослідження «виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра» як ціннісно спрямований системоутворювальний процес формування професійно значущої якості, що виявляється в усвідомленні ролі і значення власної поведінки, суджень, педагогічної діяльності через призму відповідального ставлення до взаємодії із сім’єю молодшого школяра. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-логічну модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, упровадження якої спрямоване на підвищення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра за виокремленими компонентами: мотиваційний (включає спонукальні чинники, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя початкової школи, професійну спрямованість на успішне здійснення виховної роботи, внутрішню мотивацію щодо організації спільної виховної роботи з сім'єю молодшого школяра); когнітивний (передбачає формування у здобувачів вищої освіти системи соціально-педагогічних, психолого-педагогічних та методичних знань щодо взаємодії з сім'єю молодшого школяра); діяльнісний (вміщує форми, методи та засоби роботи, які допоможуть у теоретичній і практичній спроможності майбутнього вчителя початкової школи до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); рефлексивний (відображає показники сформованості відповідального ставлення у майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, передбачає їх оцінювання та самооцінювання). Виокремлено критерії сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра та їх показники: ціннісно-мотиваційний (мотиваційно-ціннісні орієнтації особистості; умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку; прагнення до творчої та професійної самореалізації й самовдосконалення); знаннєво-креативний (системна інтелектуальна наповненість фахових знань про зміст, мету, специфіку, функції та форми взаємодії школи та сім‟ї; розвиненість у майбутніх учителів професійно-педагогічного, креативного мислення, свідомості, відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); комунікативно-діяльнісний (застосування здобутих знань на практиці; реалізація організаторських та виховних здібностей майбутніх учителів початкової школи в процесі педагогічної практики; здатність майбутніх учителів до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); аналітико-оцінний (самооцінювання здатності до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, контроль процесу її досягнення; самоаналіз професійної діяльності; прогнозування шляхів та засобів підвищення виховної роботи в означеному напрямі). Доведено, що динаміка сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра виявлятиметься у трансформації рівнів (від репродуктивного до творчого). Задля більш чіткого простеження позитивної динаміки рівнів сформованості досліджуваного явища у майбутніх учителів початкової школи розроблено їх змістові характеристики за визначеними критеріями й показниками. Розроблено комплекс діагностичних методик задля виявлення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра за кожним із визначених критеріїв та їх відповідними показниками, яка включає стандартизовані та авторські розробки діагностичних методик. Експериментально доведено, що розроблена структурно-логічна модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра сприяє підвищенню рівня сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра. Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю концептуальних положень, логіко-системним аналізом джерельної бази, кількісним і якісним аналізом одержаних даних щодо ефективності розробленої структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, відтворюваністю результатів і репрезентативністю експериментальних даних, отриманих методами математичної статистики. Нaукoвa новизна oдepжaниx peзультaтiв пoлягaє в тoму, що уперше: - теоретично обґрунтовано, розроблено, впроваджено й експериментально перевірено структурно-логічну модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, що складається з компонентів (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний); визначено ключове поняття дослідження «виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім‟єю молодшого школяра»; розроблено критерії (ціннісно-мотиваційний, знаннєво-креативний, комунікативно-діяльнісний, аналітико-оцінний), показники та рівні сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра; - уточнено зміст базових понять дослідження «виховання майбутніх учителів початкової школи», «відповідальне ставлення», «взаємодія учителя початкової школи з сім‟єю молодшого школяра»; удосконалено діагностичний інструментарій, науково-методичний супровід процесу виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім‟єю молодшого школяра; - набули подальшого розвитку організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками; форми, методи та засоби виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім‟єю молодшого школяра. Практична значущість дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні апробованої та експериментально перевіреної структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім‟єю молодшого школяра та в упровадженні в освітній процес педагогічного закладу вищої освіти спецкурсу «Методика організації спільної виховної роботи з сім‟єю молодшого школяра». Основними положеннями й отриманими результатами дисертаційної роботи можна послуговуватися у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема при плануванні та проведенні лекційних, семінарських та практичних занять та інших сучасних форм аудиторної та позааудиторної роботи, у розробці відповідних вибіркових освітніх компонентів, для змістового наповнення підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій та інших матеріалів для фахівців педагогічних закладів вищої освіти, а також для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у галузі теорії й методики виховання. Зміст структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім‟єю молодшого школяра може стати теоретичним підґрунтям для дослідження висвітленого процесу в освітніх установах різного типу.