Виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання; здійснено аналіз теоретико-методологічних засад процесу виховання студентської молоді та встановлено відповідні методи дослідження; розкрито наукову новизну; визначено практичне значення дослідження та представлено відомості про впровадження й апробацію основних положень дисертації. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи виховання музично-естетичної культури» на основі цивілізаційно-антропологічного та культурологічного методологічних підходів розкрито сутність таких феноменів, як «культура», «музика», «естетика», «музично-естетична культура», визначено зміст і структуру музично-естетичної культури; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми взаємодії музичного й естетичного феноменів у вихованні особистості; розкрито культурно-виховний потенціал конкурсно-фестивальної діяльності; обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Музично-естетична культура майбутнього вчителя музичного мистецтва – це динамічне інтегративне особистісне утворення, що проявляється у сформованості музично-естетичних знань, у розвитку естетичної свідомості (почуттів, потреб, інтересів, смаків, ідеалів); наявності комплексу методичних знань з музично-естетичного виховання дітей та молоді, що проявляється у здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Структура музично-естетичної культури особистості визначена, виходячи з її розуміння як системного інтегративного явища, з виокремленням її структурних та функціональних компонентів: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю музично-естетичних цінностей та набуття художньо-естетичного досвіду. Компонентами музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва визначено когнітивний, аксіологічний, діяльнісний; її критеріями і відповідними показниками: духовно-світоглядний (сформованість системи теоретичних та практичних знань для музично-естетичної діяльності; розвиненість образного мислення, асоціативної творчої уяви; ерудиція в галузі мистецтва); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій педагога-музиканта, розвинені естетичні почуття, наявність музично-естетичних уподобань, що виражаються в певних естетичних поглядах, смаках і потребах); креативно-діяльнісний (сформованість художньо-творчих здібностей, артистичних якостей, потреба у самореалізації, володіння виконавською майстерністю, активність у формах музично-естетичної діяльності - музичній творчості та виконавській діяльності). На засадах цілісного, системного та комплексного підходів теоретично обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності, яка складається із наступних блоків: цільового, представленого загальною концепцією та метою, теоретико-методологічного, складовими якого є наукові підходи, завдання і принципи функціонування цілісної системи виховання музично-естетичної культури у майбутніх учителів музичного мистецтва; змістовно-технологічного, який визначив зміст, форми, методи, засоби та педагогічні умови формування музично-естетичної культури та критеріально-результативного, до складу якого увійшли компоненти, критерії, показники та рівні вихованості музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва; здійснено моніторинг її ефективності. У другому розділі «Експериментальна перевірка технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності» здійснено аналіз стану музично-естетичного виховання студентів в педагогічних закладах освіти, зокрема спеціалістів музичного напряму; здійснено поетапне впровадження технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньо-виховний процес педагогічних закладів освіти; проведено аналіз результатів дослідження. На основі визначення й обговорення фахівцями, задіяними в експериментальному дослідженні, сучасних вимог до професійної освіти вчителів музичного мистецтва нами була розроблена та обґрунтована технологія виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Технологія представлена як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань; емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку; розвитку музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності і забезпечує ефективне музично-естетичне виховання майбутніх педагогів-музикантів. Результатом науково-дослідної роботи стало впровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти педагогічної технології, яка була розроблена відповідно до вимог педагогічного експерименту та передбачала такі етапи: мотиваційно-цільовий (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва значущості музичної освіти, набуття позитивної мотивації та стійкого інтересу до майбутньої професії), організаційно-педагогічний (оволодіння студентами мистецтвознавчими та професійними знаннями, що сприяють вихованню компонентів музично-естетичної культури в процесі навчальної, позааудиторної роботи, педагогічної практики з набуття студентами відповідних методичних знань та виконавських технік), виконавсько-творчий (залучення студентів до участі у конкурсах (фестивалях) для максимального розкриття творчої індивідуальності виконавця, що передбачає власну інтерпретацію програмового матеріалу, втілення оригінального творчого задуму) та рефлексивно-коригувальний (аналіз рівнів сформованості кожного з компонентів музично-естетичної культури на основі рефлексії та індивідуальної самокорекції для подальшої самоосвіти та самовиховання). Дослідження проводилося у наступних напрямах: оптимізація та використання виховного потенціалу навчальних дисциплін за умов гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу; музично-естетична спрямованість позааудиторної роботи завдяки участі у фестивально-конкурсній діяльності; самовиховання та самовдосконалення майбутніх педагогів-музикантів у різних формах музично-естетичної активності. Упроваджена технологія виховання музично-естетичної культури сприяла культурно-духовному розвитку та набуттю майбутніми педагогами-музикантами музично-естетичних знань, сформованих цінностей, художньо-творчого досвіду, що дoзвoлилo знaчнo підвищити результативність музично-естетичного виховання майбутніх педагогів. Отримані дані засвідчують позитивні зрушення, що відбулися в експериментальній групі в процесі формувального етапу експериментальної роботи. Головна відмінність у показниках між експериментальною і контрольною групами полягає в тому, що у 30,1% студентів експериментальної групи виявлено високий рівень вихованості музично-естетичної культури за усіма критеріями. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: - уперше обґрунтовано технологію формування музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань, емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку, музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду музично-педагогічної та художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності; - розроблено структурно-змістову модель виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, яка характеризується функціональною єдністю блоків: цільового (соціальне замовлення, мета, завдання); змістово-процесуального, (зміст, методи, форми, засоби, технології) й критеріально-результативного (компоненти, критерії, рівні, результат); - удосконалено критерії, показники та рівні вихованості музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва: духовно-світоглядний (сформованість системи теоретичних та практичних знань для музично-естетичної діяльності; розвиненість образного мислення, асоціативної творчої уяви; ерудиція в галузі мистецтва); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій педагога-музиканта; розвинені естетичні почуття; наявність музично-естетичних уподобань, що виражаються в певних естетичних поглядах, смаках і потребах); креативно-діяльнісний (сформовані художньо-творчі здібності, артистичні якості, потреба у самореалізації; володіння виконавсько-інструментальною технікою; активність у формах музично-естетичної діяльності);  уточнено суть понять «музично-естетична культура», «професійно-педагогічна культура вчителя музичного мистецтва», «конкурсно-фестивальна діяльність»;  подальшого розвитку набули методи, засоби і форми моніторингу якості естетичного виховання та музичної освіти майбутніх учителів мистецтва в контексті фестивально-конкурсної діяльності. Практичне значення отриманих результатів полягає в упровадженні авторського спецкурсу «Виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності: теорія і практика»; в експериментальній апробації технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності; розробці методичних рекомендацій «Організація фестивально-конкурсної діяльності в педагогічних закладах освіти», діагностичних методик для оцінювання рівнів вихованості музично-естетичної культури. Результати дослідження зможуть використовувати викладачі музично-теоретичних та спеціальних дисциплін в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва ЗВО різних рівнів акредитації під час проведення лекцій, практичних занять, семінарів, педагогічної практики у ЗЗСО, а також у системі позааудиторної роботи зі студентами.