Формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів

Abstract

У дисертації досліджено проблему формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів. На підставі аналізу наукових праць класиків педагогіки, філософії освіти, психології, сучасних теоретичних і практичних досліджень, нормативно-правової бази з’ясовано, що питання формування гармонійних міжособистісних відносин у науковому дискурсі привертає увагу протягом багатьох століть, де відслідковується не прямо, а опосередковано. За різних часів проблема формування міжособистісних відносин в освітньому процесі визнавалася важливою й актуальною, інтенсивність її дослідження зростала, однак і до сьогодні залишається висвітленою досить аспектно, а відтак потребує більш глибокого вивчення у контексті сучасних вимог суспільства й освітньої парадигми. Аргументовано суть і змістові характеристики базових понять дослідження «відносини», «міжособистісні відносини», «гармонія», «гармонійні міжособистісні відносини» на основі чого сформульовано авторське визначення феномена «гармонійні міжособистісні відносини майбутніх учителів початкових класів» – інтегроване особистісне утворення, яким відображається спроможність молодих людей до самоцінного контакту й виражається в ціннісному, емоційно-чуттєвому ставленні до іншого й самого себе, виявленні духовно-інтелектуальної сутності особистості й дотриманні нею моральних, етичних принципів, норм поведінки в ситуаціях міжособистісної взаємодії. Конкретизовано структуру гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, що є комплексним утворенням і складається із чотирьох компонентів, а саме: мотиваційного, когнітивного, афективного та інтеракційного. Схематично зображеною структурою гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів у дисертації унаочнюється відповідність структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, афективного й інтеракційного), критеріїв (мотиваційно-ціннісного, духовно-пізнавального, емоційно-вольового, поведінково-дієвого) і відповідних показників, тим самим, засвідчуючи їх синергетичну єдність, наявність міцних кореляційних зв’язків між ними. Висвітлено специфіку процесу формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів – складного й багатогранного, що розкривається крізь призму усвідомлення едукаційного потенціалу освітнього процесу педагогічних закладів вищої освіти щодо формування гармонійно розвиненої особистості в цілому й гармонійних міжособистісних відносин майбутніх фахівців зазначеного профілю зокрема, передбачає урахування закономірностей і принципів (загальнодидактичних, реалізації педагогічного процесу, організації освітнього процесу щодо посилення його виховного потенціалу, спеціальних принців організації процесу формування гармонійних міжособистісних відносин) при його організації, формулювання основної наскрізної мети, усвідомлення ролі управлінсько-викладацького складу закладів вищої освіти (агентів змін) і завдань, що на них покладаються, осмислення змісту професійної підготовки, виховання та специфічного змісту, що продукується структурними компонентами гармонійних міжособистісних відносин (мотиваційним, когнітивним, афективним, інтеракційним), модернізацію форм організації освітнього процесу завдяки добору ефективного виховного методичного інструментарію, засобів виховного впливу на загальну культуру, свідомість, духовність та особистісні якості майбутніх учителів початкових класів. На підставі ґрунтовного аналізу досліджуваного явища як динамічного інтегративного особистісного утворення, визначено такі основні критерії та їх показники: мотиваційно-ціннісний (інтеріоризовані духовні, моральні, гуманні, соціальні цінності й ціннісні орієнтації особистості; спрямованість особистості на гармонійну міжособистісну взаємодію; прагнення до спілкування, спільної діяльності, морально-духовного саморозвитку), духовно-пізнавальний (знання про самого себе й суб’єкта міжособистісної взаємодії; виражена світоглядна культура особистості (уявлення про базові категорії етики, моралі, гуманності, духовності тощо); глибокі цілісні знання про гармонійні міжособистісні відносини), емоційно-вольовий (багатий емоційний світ, розвинені вищі почуття (духовні, моральні, інтелектуальні), емпатійність; позитивно-емоційне ставлення до суб’єкта міжособистісної взаємодії; здатність до емоційно-вольової саморегуляції власних емоційних станів, діяльності, поведінки) і поведінково-дієвий (здатність до співпраці й ефективного спілкування; дії, учинки, поведінка, що відповідають моральним, гуманним принципам; уміння обирати асертивну модель поведінки та розв’язувати конфліктні ситуації конструктивним шляхом). Доведено, що динаміка сформованості гармонійних міжособистісних відносин у майбутніх учителів початкових класів виявлятиметься у трансформації рівнів (від низького до високого), якими відображаються позитивно-значимі зміни в розвитку мотиваційно-ціннісної, духовно-пізнавальної, емоційно-вольової, поведінково-дієвої сфер особистості. Задля більш чіткого простеження динаміки рівнів сформованості досліджуваного явища у майбутніх фахівців розроблено їх змістові характеристики за визначеними критеріями та показниками. Розроблено комплексну діагностику задля виявлення рівня сформованості досліджуваного явища за кожним із визначених критеріїв і їх відповідними показниками, яка включає стандартизовані, авторські та власні розробки діагностичних методик. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, що представлена такими блоками: цільовим – визначається наскрізна мета, основні та проміжні завдання, а також, рольові позиції безпосередніх чи опосередкованих учасників цього процесу: суб’єкти, об’єкти й агенти змін; теоретико-методологічним – охоплюються методологічні підходи, закономірності, принципи формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; змістовним – представлений змістом професійної підготовки, виховання та спеціальним змістом, що продукується мотиваційним, когнітивним, афективним й інтеракційним компонентами гармонійних міжособистісних відносин; організаційно-дієвим – висвітлюється поетапність організації й реалізації спеціального змісту, змісту професійної підготовки й виховання у визначених модифікованих формах, методах, засобах едукаційного впливу на свідомість, духовність та особистісні якості майбутніх фахівців зазначеного профілю; діагностично-коригувальним – визначаються рівні сформованості гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів за розробленими критеріями й їх показниками та діагностичний інструментарій дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: – уперше теоретично обґрунтовано, розроблено, поетапно імплементовано й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, що складається з цільового, теоретико-методологічного, змістовного, організаційно-дієвого й діагностично-коригувального блоків; концептуалізовано поняття «гармонійні міжособистісні відносини майбутніх учителів початкових класів» як інтегроване особистісне утворення, яким відображається спроможність молодих людей до самоцінного контакту й виражається в ціннісному, емоційно-чуттєвому ставленні до іншого й самого себе, виявленні духовно-інтелектуальної сутності особистості й дотриманні нею моральних, етичних принципів, норм поведінки в ситуаціях міжособистісної взаємодії; охарактеризовано специфіку формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; схарактеризовано закономірності та принципи формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, духовно-пізнавальний, емоційно-вольовий, поведінково-дієвий), показники й рівні сформованості гармонійних міжособистісних відносин майбутніх фахівців зазначеного профілю; створено навчально-методичне забезпечення цілеспрямованого едукаційного впливу на особистість майбутнього вчителя початкових класів щодо формування гармонійних міжособистісних відносин; – уточнено суть базових понять дослідження: «відносини», «міжособистісні відносини», «гармонія», «гармонійні міжособистісні відносини»; зміст і структуру гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, яка є комплексним утворенням мотиваційного, когнітивного, афективного й інтеракційного компонентів; – удосконалено діагностичний інструментарій і психолого-педагогічний супровід процесу формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; – набули подальшого розвитку: методологічні підходи до формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; ключова дефініція дослідження: «гармонійні міжособистісні відносини майбутніх учителів початкових класів»; методи, форми, засоби виховного впливу на особистість майбутнього вчителя початкових класів. Практична значущість дослідження полягає в розробці й упровадженні в практику роботи педагогічних закладів вищої освіти структурно-функціональної моделі формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів; діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів (сукупність методик, авторські анкети, тестові завдання, інтерв’ю, експериментально-діагностичні завдання тощо); спецкурсу «Формування гармонійних міжособистісних відносин особистості», практичних посібників «Буктренінг з формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх фахівців» і «Криголами», авторської програми освітнього компонента «Інтерактивне навчання природничої освітньої галузі». Зміст структурно-функціональної моделі формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів може стати теоретичним підґрунтям для дослідження висвітленого процесу в освітніх установах різного типу. Основними положеннями й одержаними результатами дисертаційної роботи можна послуговуватися в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема при плануванні та проведенні різноманітних едукаційних форм аудиторної й позааудиторної роботи, для змістового наповнення навчальних і виробничо-практичних видань. Матеріал дисертації може слугувати базисом для проведення теоретичних й експериментальних досліджень у галузі теорії і методики як професійної освіти, так і професійного виховання.