Творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу

Abstract

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. У Вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів. В першому розділі ‒ «Теоретичні засади творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу» ‒ розкрито феномен творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, з’ясовано сутнісні характеристики дефініцій «розвиток», «саморозвиток», «творчість», «творчий саморозвиток», «культурно-освітній простір» та на основі цього визначено сутність поняття «творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти» як вид творчої діяльності суб’єк-суб’єктної орієнтації, спрямований на самопізнання в процесі професійної підготовки, самовдосконалення та творчу самореалізацію в процесі взаємодії з вихованцями та забезпечує формування позитивної Я-концепції дітей дошкільного віку. Розглянуто сутність, структурні компоненти та складові творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, проаналізовано проблему культурно-освітнього простору, визначено принципи організації та характеристики культурно-освітнього простору в педагогічному коледжі. Також теоретично обґрунтовано технологію творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу, яка складається з блоків: цільового, представленого метою та завданнями творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, нормативною базою дослідження; методологічного, складовими якого є концептуальні підходи та принципи організації процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; процесуального, який визначив змістовне й організаційне забезпечення процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти на мотиваційно-цільовому, організаційному та рефлексивно-творчому етапах творчого саморозвитку; діагностично-рефлексивного, до складу якого увійшли компоненти, критерії, показники та рівні, діагностичний інструментарій процесу творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти. У другому розділі ‒ «Еспериментальна перевірка технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу» ‒ здійснено аналіз стану творчого саморозвитку здобувачів в педагогічних закладах освіти, описано реалізацію технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу; доведено ефективність запропонованої технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. Визначено критерії й показники рівнів творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, які необхідні для проведення констатувального та формувального експериментів: мотиваційно-ціннісний (позитивна мотивація до саморозвитку; система ціннісних орієнтацій; розвинена емоційна сфера), світоглядно-особистісний (система знань про творчість, творчий саморозвиток на рівні понять та категорій; сформований гуманістичний світогляд; розвинене критичне мислення), діяльнісно-креативний (здатність застосовувати творчі здібності в педагогічній діяльності, прагнення до самоосвіти і саморозвитку, готовність до виховання творчих здібностей у дітей). Реалізація технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу передбачала удосконалення змісту програм з предметів професійного циклу (педагогіки, основ педагогічної майстерності, вступу до спеціальності, методик дошкільної педагогіки), форм проведення навчальних занять, використання традиційних та інноваційних інтерактивних методів, удосконалення форм самостійної роботи здобувачів освіти з названих вище предметів професійного циклу та позааудиторної роботи, щодо творчого саморозвитку майбутніх фахівців; впровадження спецкурсу «Теорія та практика творчого саморозвитку фахівців дошкільної освіти». Ефективність упровадження технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти підтверджено помітною динамікою зменшення репродуктивного рівня, зростання реконструктивного та творчого рівнів мотиваційно-ціннісного, особистісно-світоглядного та діяльнісно-креативного критеріїв. Проаналізувавши наведені дані, зазначимо, що після формувального етапу дослідження 44,9% здобувачів експериментальної групи та 23,3% у контрольній досягли творчого рівня саморозвитку за мотиваційно-ціннісним компонентом. Реконструктивний рівень в експериментальній групі збільшився із 31% до 48,2%, а у контрольній із 26,7% до 50%, відповідно репродуктивний знизився із 63,8% до 6,9% в експериментальній та із 66,7% до 26,7% у контрольній, що, безперечно, є показником результативності нашого дослідження. Відстеживши динаміку всіх показників сформованості за особистісно-світоглядним компонентом, констатуємо, що результати обстеження в контрольній та експериментальній групах стали суттєво різнитися порівняно з даними на початку експерименту: творчий рівень показників в експериментальній групі збільшився з 0% до 34,5%, а в контрольній з 0% до 16,7%; репродуктивний рівень в експериментальній групі зменшився з 72,4% до 13,8%, а в контрольній – з 75% до 30%; реконструктивний рівень збільшився з 27,6% до 51,7% – в експериментальній групі, із 25% до 53,3% – у контрольній, чим доведено ефективність цілеспрямованого педагогічного впливу. Одержані результати після проведення контрольного експерименту є показником того, що відбулося помітне збільшення кількості здобувачів із творчим рівнем саморозвитку за діяльнісно-креативним компонентом: так в експериментальній групі кількість здобувачів, які досягли творчого рівня, збільшилась на 31% в експериментальній та на 13,3% у контрольній групі; досягли реконструктивного рівня 58,8% в експериментальній та 58,3% у контрольній. Зменшення кількості здобувачів освіти, яким властивий репродуктивний рівень сформованості цього компоненту, із 82,8% до 10,4% в експериментальній та із 78,3% до 28,4% у контрольній. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: − обґрунтовано теоретичні й методичні концепти творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти у філософському, психологічному та педагогічному аспектах; розкрито сутність феномена «творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти»; − виокремлено компоненти (особистісно-світоглядний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-креативний), критерії (визначення системних знань про саморозвиток, гуманістичний світогляд, творче мислення; мотивація до творчого саморозвитку, емоційне спрямування; здатність до педагогічної імпровізації, здатність до проєктування та самоаналізу, професійні вміння), відповідні до критеріїв показники та рівні (творчий, реконструктивний, репродуктивний) творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; − запропоновано критеріальноно-діагностувальний комплекс оцінювання творчого саморозвитку здобувачів освіти; − розроблено й обґрунтовано технологію творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу, яка реалізується на мотиваційно-цільовому, організаційному та рефлексивно-творчому етапах відповідно до визначеного змісту та продуктивних методів і форм освітній діяльності здобувачів і викладачів; − подальшого розвитку набула теорія і практика творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу. Практичне значення одержаних результатів полягає в упровадженні в освітній процес закладу фахової передвищої освіти технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в єдності її структурних і функціональних компонентів; розробці методики психолого-педагогічного діагностування рівнів творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти; оновленні змісту навчальних дисциплін за циклом професійної підготовки здобувачів освіти в розрізі таких тем: «Творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти: теоретико-методологічні аспекти», «Мотивація досягнення як задоволення внутрішньої потреби особистості у творчому саморозвитку», «Культурно-освітній простір у процесі інтерактивної взаємодії суб’єктів навчання»; доповненні змісту завдань педагогічної практики здобувачів; розробці та впровадженні спецкурсу вибіркового освітнього компоненту «Теорія та практика творчого саморозвитку фахівців дошкільної освіти» та комплексу практичних завдань для розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців дошкільної освіти (педагогічні задачі, вправи з використанням педагогічних ситуацій, тренінгові завдання для творчого розвитку); підготовці методичних рекомендацій для викладачів, керівників-методистів практики та здобувачів освіти «Творчий саморозвиток майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу». Таким чином, результати експериментальної роботи підтвердили ефективність запропонованої технології творчого саморозвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти в культурно-освітньому просторі педагогічного коледжу