Соціально-педагогічний супровід внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти

Abstract

У дисертації досліджено проблему соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти. На основі дослідження теоретичних та практичних наукових здобутків здійснено систематизацію та порівняльний аналіз основних підходів до вивчення проблем внутрішньо переміщених осіб у соціогуманітарних науках. Аналіз науково-педагогічної літератури сприяли виявленню проблем сучасного суспільства, що полягають у пошуках нового місця проживання та вирішенню питань масових порушень прав громадян України, які покинули тимчасово окуповані території та потребують соціального захисту, подоланню збройних конфліктів, соціально-педагогічної підтримки осіб, які мають статус внутрішньо переміщених. Встановлено, що в Україні функціонує система прийому біженців, діє відповідне законодавство щодо їх прав та свобод, проте система соціального захисту та соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами проходить процес вдосконалення та впровадження інноваційних технологій. Доведено, що актуальним залишається оновлення законодавчої бази, сформованість механізмів її реалізації, причому в умовах зовнішньої агресії, серйозних економічних труднощів, дефіциту часу, адже вимушено переміщені особи потребують негайної допомоги. Здійснено термінологічне уточнення понять – «переміщені особи», «внутрішньо переміщені особи», проаналізовано характерні ознаки цієї категорії як об’єкта соціально-педагогічної роботи. З’ясовано, що поняття «внутрішньо переміщені особи» у науковій літературі розглядаються як окремі особи, чи групи осіб, які були змушені залишити свої помешкання, або місця постійного проживання в результаті, або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або спричинених діяльністю людини лих, техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаних державних кордонів. Проаналізовано головні проблемами внутрішньо переміщених осіб в Україні та варіанти їх успішного вирішення. Визначено особливості соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти, зокрема, висвітлено стан наукових розробок щодо основ соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами, шляхом визначення функціонально-рольового підходу. Сформульовано авторське визначення поняття «соціально-педагогічний супровід внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти» як процес спільної взаємодії науково-педагогічних працівників, спеціалістів соціальної сфери та волонтерів, результатом якого є формування соціальної компетентності особистості, комплексу якостей, необхідних для розвитку у внутрішньо переміщених осіб соціальної адаптованості, соціальної активності та соціальної автономності, сприяння у подоланні складних життєвих обставин. Встановлено, що особливістю соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти є функціонально-рольовий підхід; спільне залучення як представників самого закладу вищої освіти, так і представників громадських організацій, міжнародних благодійних фондів на засадах партнерської взаємодії у активну роботу з вирішення проблем не лише студентської молоді з числа внутрішньо переміщених осіб, а й усіх потребуючих об’єктів зазначеної категорії. Базуючись на дослідженнях сучасних науковців соціально-педагогічної сфери, у дисертації обґрунтовано професійні ролі фахівців освітньої та соціальних сфер у процесі роботи з внутрішньо переміщеними особами. Визначено та конкретизовано специфічні професійні ролі суб’єктів соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти: вчитель соціальних умінь, консультант, аніматор, фандрайзер, медіатор, соціальний менеджер. Визначено практичний стан впровадження соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти, вивчено потреби внутрішньо переміщених осіб, з’ясовано рівень їх інформованості щодо послуг, які надаються у закладах вищої освіти та громадськими організаціями, оцінено уміння фахівців, які здійснюють соціально-педагогічний супровід. Для об’єктивної оцінки стану соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти виокремленні критерії та показники ефективності соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб в закладах вищої освіти: мотиваційно-ціннісний критерій (вмотивованість внутрішньо переміщених осіб до самостійного вирішення складних життєвих обставин; бажання оволодіти новими знаннями та вміннями щодо подальшої навчальної та професійної діяльності; бачення власної ролі у процесі соціально-педагогічного супроводу; мотивація до розвитку власної соціальної активності; розвиток особистісних якостей, необхідних для соціальної адаптованості); інформаційно-когнітивний (розуміння сутності соціально-педагогічного супроводу; обізнаність внутрішньо переміщених осіб із правовими законодавчо-нормативними актами, які регулюють надання послуг та захист; розуміння особливостей роботи різних державних закладів соціального захисту населення; знання щодо пошуку інформації та допомоги у відповідних організаціях; обізнаність із особливостями освітнього процесу закладу вищої освіти) соціальної активності, уміння ідентифікувати ситуації ризику та уникати їх, чинити опір негативним впливам середовища, що пов’язані з ризиком потрапляння до складних життєвих обставин та самостійне вирішення їх; здатність суб’єктів соціально-педагогічного супроводу впроваджувати професійні функції та ролі у роботу з внутрішньо переміщеними особами та проводити інформаційно-просвітницькі заходи, застосовувати інноваційні технології соціальної роботи, розробляти та реалізувати соціальні проекти з соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, надавати допомогу в ситуаціях насильства та дискримінації). Визначено рівні ефективності соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти: високий – свідома, глибока інтеріоризація знань, стійкість переконань, соціальна активність, готовність самостійно вирішувати складні життєві обставини у внутрішньо переміщених осіб, здатність організаторів соціально-педагогічного супроводу ефективно організовувати інформаційно-просвітницькі заходи, надавати допомогу внутрішньо переміщених осіб; середній – підтримка внутрішньо переміщеними особами ідеї самостійного вирішення власних проблем, обізнаність з основними напрямами роботи державних та недержавних організацій з соціального захисту, поверхнева зацікавленість можливістю отримання послуг у процесі соціально-педагогічного супроводу, часткова обізнаність із можливостями вирішення складних життєвих обставин, ситуативне визнання цінності соціально-педагогічної роботи, готовність суб’єктів соціально-педагогічного супроводу розв’язувати професійні завдання в типових ситуаціях; низький – байдуже або негативне ставленням внутрішньо переміщених осіб до процесу соціально-педагогічного супроводу; стійкість традиційних негативних переконань; відсутність елементарних умінь самостійного вирішення власних проблем. На констатувальному етапі експерименту здійснено контент-аналіз документації (планів, звітів), анкетування внутрішньо переміщених осіб та суб’єктів соціально-педагогічного супроводу. Доведено, що майже половина вимушено переміщених осіб (50,9% КГ та 56% ЕГ) респондентів характеризується високим рівнем зацікавленості можливістю здійснення з ними соціально-педагогічно супроводу; чверть (25,2% КГ та 23,3% ЕГ) не можуть визначитися зі своїм ставленням. Занепокоєння викликає кількість (23,9% КГ та 16,1% ЕГ) респондентів, яким байдуже, чи буде з ними здійснюватися соціально-педагогічний супровід, чи ні. На думку внутрішньо переміщених осіб, найефективнішими є тренінгові заняття (КГ 78,8, ЕГ 81,2), організовані свята (КГ 63,2 та ЕГ 66,3). Майже однаково ефективні, на думку опитаних, екскурсії (КГ 44,2 та ЕГ 54,3%) та організовані спортивні заходи (КГ 44,2 та ЕГ 56,6%). Такі відповіді вказують на необхідність посилення уваги щодо впровадження інноваційних заходів у процесі соціально-педагогічного супроводу, адже обрані респондентами заходи налагоджують процес адаптації та спілкування, проте не вирішують значної кількості соціальних проблем. У результаті отриманих відповідей, нами було встановлено, що більшість (52,2% КГ та 63,3% ЕГ) респондентів вважають, що у роботі закладів вищої освіти вже було здійснено соціально-педагогічну роботу за консультативно-діагностичним напрямом, 45,5% КГ та 43,7% ЕГ обрали посередницький напрям роботи. На жаль, найменше за все обрали корекційний (23,3%КГ та 24,4% ЕГ) та профілактичний (11% КГ та 17,2% ЕГ) напрями роботи, хоча це досить важливий акцент у вирішенні складних життєвих обставин та їх попередженні. Теоретично обґрунтовано умови здійснення соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, враховуючи основи державного регулювання надання послуг зазначеній категорії та освітні можливості закладів вищої освіти. Уточнено поняття «умови соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти» та визначено нами, як сукупність певних ресурсів, що створюються у процесі соціально-педагогічної роботи міждисциплінарної команди, впровадження дієвих технологій соціально-педагогічної роботи та сприяють подоланню складних життєвих обставин внутрішньо переміщених осіб через формування умінь самостійного вирішення проблем, розвитку соціальної активності та адаптованості. З’ясовано чотири основні умови соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти: впровадження змістово-технологічного забезпечення соціально-педагогічного супроводу (оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, складання індивідуального плану ведення випадку внутрішньо переміщених осіб, залучення до участі у тренінгах, дискусіях, організація та забезпечення діяльності груп взаємодопомоги); міждисциплінарний підхід, що ґрунтується на ефективному партнерстві (аналіз коригування плану ведення випадку у міждисциплінарній команді); інформаційно-просвітницька діяльність (інформування щодо питань, пов’язаних із наданням соціальних послуг і соціальної допомоги громадськими організаціями, варіантів вирішення складних життєвих обставин, соціально-педагогічне консультування внутрішньо переміщених осіб та осіб їх найближчого оточення (очно, телефонне)); підвищення рівня готовності спеціалістів освітньої та соціальних сфер до розроблення та реалізації програм соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб (практичні семінари, тренінги для фахівців освітньої та соціальних сфер). У процесі впровадження наукової розробки, забезпечення першої умови відбувалося шляхом підготовки та впровадження змістово-технологічного забезпечення соціально-педагогічного супроводу та реалізації тренінгової програми яка враховувала ключові проблеми внутрішньо переміщених осіб, сприяла покращенню психоемоційного стану та комунікативних навичок внутрішньо переміщених осіб, інтеграції за рахунок включеності в спільну діяльність. Було практично реалізовано технології «оцінки потреб», «ведення випадку». Впровадження другої умови, а саме міждисциплінарний підхід, що ґрунтується на ефективному партнерстві, відбувалося як на етапі підвищення готовності фахівців до спільної розробки програми соціально-педагогічного супроводу, так і під час безпосередньої роботи з внутрішньо переміщеними особами міжвідомчими командами. Програма розроблялася у процесі семінарів із залученням представників громадських організацій. Третю умову забезпечення інформаційно-просвітницької діяльності, було реалізовано завдяки таким формам роботи: лекція-інформація, дискусія, круглий стіл, прес-конференція, зустріч з фахівцями тощо. Використовувалися аналіз відео сюжетів, робота в групах з розробки схеми вирішення складних життєвих обставин, аналізу ситуацій (сase-study). Забезпечення четвертої умови, а саме підвищення рівня готовності спеціалістів освітньої та соціальних сфер до реалізації соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, відбувалося шляхом впровадження методичного забезпечення щодо роботи з внутрішньо переміщеними особами (зокрема, в розкритті змісту соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами та особливостей технологій роботи з ними, характеристиці професійних ролей, необхідних для ефективного соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти). На контрольному етапі експерименту представлено результати експериментальної роботи, які визначалася шляхом повторного застосування комплексу діагностичних методик визначення рівнів соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти. Здійснено оцінку достовірності змін у рівнях ефективності соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти, що відбулися в контрольній та експериментальній групах. Результати засвідчують істотну відмінність в рівнях ефективності соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти. В експериментальних групах кількість внутрішньо переміщених осіб з високим рівнем ефективності впровадженої роботи збільшилась на 35,7%, з достатнім рівнем підготовки також зросла і становить 3,3%, у свою чергу кількість внутрішньо переміщених осіб з середнім рівнем ефективності зменшилася на 24,4%, з низьким рівнем менше на 14,6%. Ефективність упроваджених умов соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти підтверджено також результатами опитування представників освітніх та соціальних послуг Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, які найбільш повно розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що: сформульовано авторське визначення поняття «соціально-педагогічний супровід внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти» як процес спільної взаємодії науково-педагогічних працівників, спеціалістів соціальної сфери та волонтерів, результатом якого є формування соціальної компетентності особистості, комплексу якостей, необхідних для розвитку у внутрішньо переміщених осіб соціальної адаптованості, соціальної активності та соціальної автономності, сприяння у подоланні складних життєвих обставин; уточнено особливості соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб в закладах вищої освіти: відповідність функціонально-рольовому підходу у роботі з внутрішньо-переміщеними особами (визначено основні функції та ролі спеціалістів у процесі соціально-педагогічного супроводу), спільне залучення як представників самого закладу вищої освіти, так і представників громадських організацій, міжнародних благодійних фондів на засадах партнерської взаємодії у активну роботу з вирішення проблем не лише студентської молоді з числа внутрішньо переміщених осіб, а й усіх потребуючих об’єктів зазначеної категорії; уперше розроблено й обґрунтовано умови соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб в закладах вищої освіти (реалізація змістово-технологічного забезпечення соціально-педагогічного супроводу; міждисциплінарний підхід, що ґрунтується на ефективному партнерстві; підготовка до самостійного вирішення складних життєвих обставин шляхом інформаційно-просвітницької роботи; підвищення рівня готовності спеціалістів освітньої та соціальних сфер до розроблення та реалізації програм соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб) уточнено зміст поняття «умови соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти». Практичне значущість результатів дослідження. Обґрунтовані та впроваджені умови соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб в закладах вищої освіти й отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для: подальших теоретичних і практичних досліджень соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами; проведення комплексних досліджень щодо вивчення особливостей роботи закладів вищої освіти з різними групами дорослого населення; розробки та викладання освітніх компонентів для майбутніх працівників соціальної сфери а також підготовки навчальних посібників для них; розробки соціальних проектів і програм, основним завданням яких є підвищення якості інтеграції внутрішньо переміщених осіб