Освітній туризм як складник неформальної освіти майбутніх учителів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню та опису актуального питання сучасної освіти, фахової підготовки, зокрема, педагогічних кадрів, у тісному зв’язку зі сучасними трансформаційними суспільними та освітніми процесами, а також освітнього туризму як складового елементу неформальної освіти майбутніх учителів. Зокрема, визначено сучасних дослідників питань теоретичних та методичних засад виховання майбутніх фахівців педагогічної галузі, головних теоретичних та методичних аспектів аудиторної та позааудиторної самостійної роботи здобувачів освіти в освітньому процесі, неперервної професійної освіти її теоретичної та практичної складової. Надано коротку історичну довідку та зазначено основні етапи розвитку освітнього туризму від античних часів до сьогодення. Основна увага зосереджується на аналізі тлумачення поняття «освітній туризм» провідними дослідниками сьогодення та ствердження, що освітній туризм виступає неформальною формою освіти як для задоволення особистих запитів та інтересів, так і професійного становлення здобувачів освіти.. Здійснено спробу уточнити суть, визначити роль та форми упровадження в фахову підготовку майбутніх учителів освітнього туризму як елементу неформальної освіти у ході позааудиторної самостійної роботи. У статті наведено критерії (когнітивний, афективний та поведінковий), що дають змогу проаналізувати ефективність здійсненого освітнього туризму. Наголошується на тому, що до освітнього туризму можна включати різноманітні види екскурсів, подорожей, турів, що передбачають на меті формування компетентностей чи мотивування до підняття вже здобутого освітнього рівня. Наведено думку, щодо важливості врахування мотивації здобувачів освіти задля досягнення кращих результатів та дидактичної мети освіти під час здійснення освітніх подорожей. Висвітлюються структурні характеристики освітнього туризму (наявність педагогічної структури, присутність керівника чи консультанта, формування власного досвіду).The article is devoted to research and description of current issues of modern education, professional training, in particular, teachers, in close connection with modern transformational social and educational processes, as well as educational tourism as an integral part of non-formal education of future teachers. In particular, modern researchers of theoretical and methodological principles of education of future specialists in the pedagogical field, the main theoretical and methodological aspects of classroom and extracurricular independent work of students in the educational process, continuing professional education of its theoretical and practical component. A brief historical background is given and the main stages of development of educational tourism from ancient times to the present are indicated. The main focus is on the analysis of the interpretation of the concept of "educational tourism" by leading researchers today and the statement that educational tourism is an informal form of education to meet personal needs and interests, and professional development of students. in professional training of future teachers of educational tourism as an element of non-formal education in the course of extracurricular independent work. The article presents criteria (cognitive, affective and behavioral) that allow to analyze the effectiveness of educational tourism. It is emphasized that educational tourism can include various types of excursions, trips, tours, which provide for the purpose of forming competencies or motivating to raise the already acquired educational level. The opinion is given about the importance of taking into account the motivation of students in order to achieve better results and the didactic purpose of education during educational trips. The structural characteristics of educational tourism are covered (the presence of a pedagogical structure, the presence of a leader or consultant, the formation of their own experience).