. Gender open university as a platform for continuous gender education: experience in the development of innovative educational practices in Ukraine

Abstract

У статті у контексті пошуку шляхів зниження негативних наслідків трудової міграції в Україні обґрунтовано актуальність і необхідність подолання гендерних стереотипів щодо розподілу видів праці й сфер трудової діяльності, розробки дієвих механізмів заохочення жіночого лідерства й недискримінаційних практик вибору стратегій розвитку людини у межах трудової сфери в Україні. Наголошується, що надзвичайно важливу роль у втіленні в життя концепції загальної гендерної освіти відіграє система неформальної освіти дорослих, як цілеспрямований процес розвитку особистості протягом життя шляхом реалізації просвітницьких програм і послуг, здійснення освітньо-інформаційної діяльності в межах та поза межами вищої освіти. Відповідно, актуальною в Україні стає проблема розвитку інноваційної структури з неформальної освіти дорослих, що здатної забезпечити зменшення негативного впливу гендерних стереотипів у трудовій сфері, залучення до активної конкурентоспроможної діяльності у різних суспільних сферах тих верств населення, що традиційно виступали об’єктом трудової дискримінації та депривації (жінок, осіб з інвалідністю, людей похилого віку, внутрішніх і зовнішніх мігрантів, неповнолітніх та ін.). Для подолання гендерної нерівності та забезпечення процесу неперервної гендерної просвіти населення, в Україні було вперше запроваджено інноваційний партнерський проект «Гендерний відкритий університет». Його метою було засобами інтерактивного тренінгового навчання фахівців соціальної сфери і широких кіл населення подолання наслідків гендерної дискримінації у соціально трудовій сфері, запобігання поширенню гендерних стереотипів і дискримінаційних практик у сфері соціального захисту та трудових відносин. Проект розрахований на тривалий результат – створення і систематичне функціонування інноваційної освітньої структури підвищення рівня гендерної грамотності та культури працівників соціальної сфери як чинника запобігання відтоку трудових ресурсів, подолання наслідків трудової міграції через залучення до трудової активності нових традиційно депривованих соціальних груп