Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3301
Title: Мотив війни в повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі Володимира Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est»
Authors: Романова, Ірина
Keywords: війна, автобіографічні елементи, мотив дому, смерть, травма війни, комунікація, ревізія російської культури, вітаїстичний складник
war, autobiographical elements, motif of home, death, trauma of war, communication, revision of Russian culture, vitalistic component
Issue Date: 2023
Abstract: Статтю присвячено дослідженню мотиву війни у двох творах сучасної української літератури – повісті О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі В. Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est». Для обох авторів російсько-українська війна 2022 року виявилася імпульсом до її художнього осмислення. Помічено, що і в повісті, і у п’єсі наявні автобіографічні елементи (в О. Михеда – історія про знищення власного дому, у В. Рафєєнка – розлука з батьками, що залишилися в окупованому Донецьку, перебування впродовж кількох тижнів на окупованій території, свідомий перехід письменника на українську мову). І в повісті, і у п’єсі автори відобразили Київщину в період окупації російськими військами. Художня логіка обох творів підкреслює зв՚язок між російсько-українською війною 2022 року та подіями 2014 року на Донбасі. Донбас як кривава рана на тілі України набуває особливого прочитання під час вторгнення ворогів 2022 року. Утрата власного дому – це перспектива тих, хто потрапляє у вир війни. Руйнування світу людини багато в чому розпочинається зі знищення оселі. У повісті О. Михеда мотив бездомності окреслений через флешбеки Лізи – семирічної дівчинки, яка під час Другої світової війни втратила через обстріли й пожежу як будинок, так і батьків. Цей трагічний досвід розкриває травму дитини, спровоковану війною. Смерть як атрибут розірваного світу постає містично-персоніфіковано й увиразнюється через метафору жорстокого сінокосу. Буття під час війни посилює потребу у спілкуванні. У повісті О. Михеда це налагодження особливого контакту між бабусею та онукою, що ґрунтується на засадах емпатії та довіри. У п’єсі В. Рафєєнка для Васі Цвіта спілкування з померлим дідом – це апеляція до морального авторитета, це відчуття провини, що за життя між ними існувала дистанція. Помічено, що у В. Рафєєнка осмислення війни набуває виразних філософських рис: ідеться і про феномен свободи, і про ревізію російської культури в умовах агресії. Простежено безпосередню кореляцію між імперськими наративами російської культури та агресією окупантів. Зауважено, що в обох творах війна – складна межова ситуація, що виступає поштовхом до внутрішньої трансформації людини. Змінені й загартовані, люди наближають Перемогу України.
Description: Романова І. В. Мотив війни в повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі Володимира Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est» / І. В. Романова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія, 2023. – № 60. – Т. 2. – С. 132–135
URI: http://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3301
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
3.pdf829.42 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.