Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3187
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorДемченко, Наталя-
dc.contributor.authorЧала, Анна-
dc.contributor.authorСапелка, Карина-
dc.date.accessioned2023-09-14T08:11:57Z-
dc.date.available2023-09-14T08:11:57Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3187-
dc.descriptionДемченко Н. Д. Особливості вербалізації концепту РОДИНА в діалектологічному дискурсі (на матеріалі говірки Центральної Слобожанщини) / Н. Д. Демченко, А. Г. Чала, К. В. Сапелка // Науковий вісник Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Дрогобич, 2021. – № 16. – С. 18-26en_US
dc.description.abstractУ статті проаналізовано особливості вербалізації етнокультурного концепту РОДИНА, з’ясовано складники репрезентованого концепту РОДИНА, його здатність омовити базові духовні цінності, ментальність носіїв говірки Центральної Слобожанщини. Наукова розвідка містить ґенезу досліджуваного концепту та його складників, висвітлюються погляди науковців щодо дефініції духовних цінностей людини; визначено й обґрунтовано місце концепту РОДИНА серед базових етнокультурних концептів. Описано вербалізацію складників концепту РОДИНА, зокрема виділено такі семантичні смисли: родина – кровність (рідня), родина – спогади, родина – війна, родина – стосунки між чоловіком і жінкою, родина – праця, родина – щастя, любов. Найбільш частотним є розуміння РОДИНИ як групи людей, які живуть разом, мають здебільшого кровні зв’язки, У тестах носіїв говірки навіть можна простежити подекуди несприйняття некровних родичів як близьких або рідних. Майже усі оповідачі під час розмови про родину згадують спільну працю, що була так званим мірилом єдності та порозуміння між членами сім’ї. Нами підтверджено традиційне уявлення про батька як голову родини українців. Мовний матеріал, здобутий під час діалектологічного польового дослідження говірок Центральної Слобожанщини, зокрема території Приоскілля, дає можливість стверджувати, що РОДИНА є однією з головних цінностей людини, що лише маючи міцні родинні стосунки, людина може вважати себе щасливою, тому простежуємо кореляцію вербалізаторів концептів РОДИНА та ЩАСТЯ. Діалектологічні матеріали підтверджують, що найбільш сакральною темою про родинні стосунки є тема про взаємини між чоловіком та жінкою, що є обумовлено ментальність українців. Сталою ознакою динаміки вербалізації концепту РОДИНА виокремлюємо важливість наявності у родині діда й баби як транслятора любові й опіки. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми, перспективним вбачаємо дослідження вербалізації концепту РОДИНА у говірках Бойківщини та проведення компаративного аналізу матеріалів. У статті проаналізовано особливості вербалізації етнокультурного концепту РОДИНА, з’ясовано складники репрезентованого концепту РОДИНА, його здатність омовити базові духовні цінності, ментальність носіїв говірки Центральної Слобожанщини. Наукова розвідка містить ґенезу досліджуваного концепту та його складників, висвітлюються погляди науковців щодо дефініції духовних цінностей людини; визначено й обґрунтовано місце концепту РОДИНА серед базових етнокультурних концептів. Описано вербалізацію складників концепту РОДИНА, зокрема виділено такі семантичні смисли: родина – кровність (рідня), родина – спогади, родина – війна, родина – стосунки між чоловіком і жінкою, родина – праця, родина – щастя, любов. Найбільш частотним є розуміння РОДИНИ як групи людей, які живуть разом, мають здебільшого кровні зв’язки, У тестах носіїв говірки навіть можна простежити подекуди несприйняття некровних родичів як близьких або рідних. Майже усі оповідачі під час розмови про родину згадують спільну працю, що була так званим мірилом єдності та порозуміння між членами сім’ї. Нами підтверджено традиційне уявлення про батька як голову родини українців. Мовний матеріал, здобутий під час діалектологічного польового дослідження говірок Центральної Слобожанщини, зокрема території Приоскілля, дає можливість стверджувати, що РОДИНА є однією з головних цінностей людини, що лише маючи міцні родинні стосунки, людина може вважати себе щасливою, тому простежуємо кореляцію вербалізаторів концептів РОДИНА та ЩАСТЯ. Діалектологічні матеріали підтверджують, що найбільш сакральною темою про родинні стосунки є тема про взаємини між чоловіком та жінкою, що є обумовлено ментальність українців. Сталою ознакою динаміки вербалізації концепту РОДИНА виокремлюємо важливість наявності у родині діда й баби як транслятора любові й опіки. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми, перспективним вбачаємо дослідження вербалізації концепту РОДИНА у говірках Бойківщини та проведення компаративного аналізу матеріалів. The article analyzes the features of verbalizing the ethnocultural concept FAMILY, clarifies the components of the concept FAMILY, its ability to express the basic spiritual values, mentality of the speakers at Central Slobozhanshchyna. The article deals with the genesis of the concept and its components, highlighting the views of researchers on defining spiritual values; the place of the concept FAMILY among the basic ethnocultural concepts is defined and substantiated. Verbalization of the components of the concept FAMILY is described, in particular, the following semantic meanings are highlighted: family – kin (relative), family – memories, family – war, family – relationship between husband and wife, family – work, family – happiness, love. It is most common to consider FAMILY to be a group of people who live together, are mostly blood relatives. It should be noted that in some folk sayings not-blood relatives are not considered to be close. Almost all the local residents, when talking about the family, mention working together, which was the so-called measure of unity and understanding between family members. In the article there are materials that prove the traditional idea of viewing father as the head of the Ukrainian family. The language material obtained during the dialectological field research of the dialects of Central Slobozhanshchyna, in particular the territory of Pryoskillya (around the river Oskol) makes it possible to make a conclusion that FAMILY is one of the main values of people, that only with close family ties a person believes oneself to be happy. Therefore, the following aim of the research is to track correlation between concepts FAMILY and HAPPINESS. Dialectological materials confirm that the most sacred topic of family relations is of the relationship between a man and a woman, which is due to the mentality of Ukrainians. A constant feature of verbalizing the concept FAMILY is the act that there are older generations, grandmother and grandfather. Thus the research highlights the importance of having grandparents in the family as a translator of love and care. The conducted research still leaves space for further studies with verbalizing the concept FAMILY in the dialects of Boykivshchyna and conducting a comparative analysis of materials.en_US
dc.subjectконцепт, етнокультурний концепт, діалектологічний дискурс, родина, вербалізація, говіркаen_US
dc.subjectconcept, ethnocultural concept, dialectological discourse, family, verbalization, dialectsen_US
dc.titleОсобливості вербалізації концепту РОДИНА в діалектологічному дискурсі (на матеріалі говірки Центральної Слобожанщини)en_US
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
()6DCB~1.PDF367.88 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.