Етнокультурні концепти українського діалектного дискурсу

Abstract

У статті проаналізовано антропоцентризм і дискурсоцентризм сучасних наукових досліджень, зокрема виникнення нових мовознавчих дисциплін. Закцентовано на процесах концептуалізації зовнішнього й внутрішнього світу людини, розпредмечування ментального світу, закріпленого мовними знаковими формами. Висвітлено імена провідних дослідників концептуальної картини світу як фрагмента концептосистеми, що представляє інтернаціоналізований людиною або етносом світ. Описано складники концептуальної картини світу – науковий, релігійний, художній, метафізичний тощо. Аргументовано засвідчено кілька дефініцій концепту, що здебільшого не суперечать, а доповнюють одна одну. Центром уваги наукової розвідки є мовний образ світу українців – носіїв різних говірок, узаємозв’язок мови й менталітету, мови та культури, а також відображення культури та національного світосприйняття в мові. Пропонується різноаспектне висвітлення етнокультурних концептів в українській мовній картині світу з урахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики. Виокремлено культурно значущі концепти за ступенем їх вагомості в культурі народу. Описано критерії виокремлення цих концептів. Пропонується аналіз способів мовної об’єктивації колективних уявлень українців про етнічно-культурний світогляд, репрезентований мовними формулами. З’ясовано, що на сьогодні немає замкненої остаточної множини лінгвоментальних конструктів, однак виявлено найбільш релевантні етнокультурні концепти: воля, доля, родина, земля, праця домівка. Висловлено міркування щодо дослідження етнокультурних концептів у діалектному дискурсі як найбільш акумулятивному ментальному матеріалі. Описано потребу доведення припущення про здатність етнічно-культурної приналежності носіїв певної говірки впливти на формування мовної свідомості сучасних українців, що реалізується в мовних одиницях. Визначено перспективи подальших наукових розвідок.

Abstract The article analyzes the anthropocentrism and discourse-centrism of modern scientific research, in particular the emergence of new linguistic disciplines. The author focuses on the processes of conceptualization of the external and internal world of a person, the disembodiment of the mental world, which is fixed by linguistic sign forms. The names of the leading researchers of the conceptual world picture as a fragment of the concept system representing the world internationalized by a person or ethnic group are highlighted. The author describes the components of the conceptual worldview - scientific, religious, artistic, metaphysical, etc. Several definitions of the concept are argued, which mostly do not contradict but complement each other. The focus of the scientific research is the linguistic image of the world of Ukrainians - speakers of different dialects, the interconnection of language and mentality, language and culture, as well as the reflection of culture and national worldview in language. The article offers a multifaceted coverage of ethno-cultural concepts in the Ukrainian linguistic worldview, taking into account the latest achievements of cognitive linguistics. The culturally significant concepts are distinguished according to the degree of their importance in the culture of the people. The criteria for distinguishing these concepts are described. An analysis of the ways of linguistic objectification of collective ideas of Ukrainians about the ethnic and cultural worldview represented by linguistic formulas is proposed. It has been found that today there is no closed final set of linguistic constructs, but the most relevant ethno-cultural concepts have been identified: will, fate, family, land, work, home. The author suggests the study of ethno-cultural concepts in dialect discourse as the most accumulative mental material. The necessity of proving the assumption about the ability of ethnic and cultural affiliation of speakers of a certain dialect to influence the formation of the language consciousness of modern Ukrainians, which is realized in linguistic units, is described. Prospects for further scientific research are determined.