Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3152
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorМіняйло, Роман-
dc.date.accessioned2023-09-13T06:37:13Z-
dc.date.available2023-09-13T06:37:13Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3152-
dc.descriptionМіняйло Р. В. Етнокультурні витоки слова са́ра ʻщукаʼ у староукраїнській мові / Р. В. Міняйло // Path of Science. Košice: Altezoro, sro & Dialog, 2021. – Vol. 7. – № 4. – P. 4012-4017.en_US
dc.description.abstractУ статті досліджено мотиваційні процеси постання староукраїнського рибальського професіоналізму са́ра на позначення щуки в мовному просторі запорозьких козаків. Актуальність розвідки визначено важливістю аналізу назв, що відображають етнокультурні стереотипи, вихідна семантика яких сягає ще індоєвропейського періоду. Для виявлення механізмів формування семантичної моделі, за якою утворено слово са́ра ʻщукаʼ, застосовано діахронійний метод дослідження (за принципом відносної хронології) спільно з лінгвокультурологічним аналізом, що засвідчило: іхтіонімній метафоризації (утворенню образної назви риби), найімовірніше, передували інші формальні й семантичні перетворення: паронімійна атракція (фонетичне й семантичне зближення кольороназви з жіночим імʼям давньоєврейського походження) із подальшою метафоризацією стереотипізованого найменування єврейки як іхтіоніма. Поза сумнівом паронімійній атракції посприяло ще й утинання іменникового складника атрибутивної словосполуки сара (шара) риба, оскільки рибальські субстантивати як деривати дволексемних аналітичних номенів простежуємо в часовому і просторовому вимірах у різних лексико-семантичних групах рибальських найменувань: варовый [податок], свôйска [марена], сьвітова́[тоня], ка́мбалові [риби], лососе́ві [риби] тощо. Отже, рибальський архаїчний професіоналізм са́ра ʻщукаʼ пов’язаний зі староукраїнськими назвами ахроматичного сірого кольору сѣрый і шарый, вписуючись у мотиваційну модель «назва тварини за кольором її шерсті, пір’я, луски». Сама ж кольороназва як основа для метафоричного перенесення сягає загальноіндоєвропейського лексичного фонду і в історичному вимірі сполучає значення ʻтемнийʼ і ʻсвітлийʼ, реалізуючи в давньо- і староукраїнському світогляді ідею темряви й світла, де «темною стороною» виступає образ людини іншого віросповідування з її соціальними та етноконфесійними маркерами, зокрема кольором одягу. Досліджений матеріал спонукає до подальшого вивчання староукраїнського лексикону в аспекті формування етносвітоглядних основ.en_US
dc.subjectназви риб; етимон; мотивація; кольороназва; етнорелігійна ознакаen_US
dc.subjectfish names; etymon; motivation; colour name; ethno-religious featuresen_US
dc.titleЕтнокультурні витоки слова са́ра ʻщукаʼ у староукраїнській мовіen_US
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
etnokulturni-vitoki-slova-sa-ra-schuka-u-staroukrayinskiy-movi.pdf305.71 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.