Можливості інтерактивної взаємодії студентів та викладачів в процесі дистанційного навчання з точки зору особистісного підходу

Abstract

У статті розглядаються психологічні підходи до вирішення проблем використання інтерактивних технологій в дистанційному навчанні, враховуючи, що в них робиться акцент саме на розвиток особистості. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю усвідомлення та аналізу проблем впровадження та підвищення ефективності дистанційного навчання у світлі останніх подій в світі, коли воно стає майже єдиним, хоч і тимчасовим, варіантом отримання якісної освіти, незважаючи на відсутність особистісної, мотиваційної готовності до цього учасників освітнього процесу. Психологічна складова частина поставлених питань тут набуває визначальної ролі, з аналізу якої і пропонується розпочати шлях до вирі- шення найбільш гострих проблем сучасної освіти. У статті охарактеризовані ролі учасників дистанційного навчання з точки зору актив ного типу педагогічної взаємодії. Автором описані основні її варіанти згідно з рівнем представленості в ній психологічних ознак інтерактивності – взаємовпливу викладача та студентів як активних особистостей, які повною мірою усвідомлюють та приймають все, що з ними відбувається в освітньому процесі. Як викладачі, так і студенти тут є не тільки об’єктами і суб’єктами впливу в описуваних процесах, а також і творцями нового знання, що народжується у взаємодії. Розглянуто та проаналізовано з точки зору особистісного підходу сутність найбільш поширених інтерактивних методів педагогічної взаємодії, що практикуються у сучасній дистанційній освіті. Доведено, що суто технологічний підхід до підбору інтерактивних методів, спрямований на підвищення уважності, об’єму запам’ятовування та легкості відтворення на різних етапах навчання, є обмеженим і не веде до формування чіткої спрямованості на засвоювану спеціальність. Формування у студентів професійної самосвідомості та творчого підходу до завдань, що постають під час навчання та постануть у майбутній професійній діяльності, а також бажання реалізовуватися як самостійна активна особистість можливі за умови урахування особистої мотивації, ставлень, цінностей та спрямованості всіх учасників освітнього процесу, що особливо стосується дистанційного навчання з його особливостями побудування міжособистісних відносин і взаємовпливу.