Фасилітативні вміння сучасного вчителя: суть, структура, місце в системі педагогічної фасилітації.

Abstract

У статті зазначено актуальність вивчення питань педагогічної фасилітації, встановлено, що цей термін широко використовується в сучасній педагогічний та психологічній літературі, розглянуто сучасні тлумачення поняття «фасилітація». Проаналізовано наукові підходи до визначення понять «педагогічна фасилітація» та «фасилітативні уміння педагога». Розглянуто педагогічну фасилітацію, як специфічний вид діяльності, який сприяє усвідомленню особистістю власної самоцінності, саморозвитку та самовдосконаленню. З’ясовано, що педагогічна фасилітація проявляється у стимулюванні, ініціюванні, заохоченні суб’єктів освітнього процесу до самостійного пошуку відповідей на питання, зазначено умови її результативності. Установлено, що педагогічні вміння педагога полягають у здатності організовувати процес усвідомленого навчання та особистісного зростання. Зазначено, що до вмінь, якими повинен володіти педагог-фасілітатор, належать: уміння організовувати навчальний діалог, як фасилітацію процесів усвідомленого навчання та особистісного зростання; вміння уважно слухати, аналізувати та корегувати дії учнів, сприяти створенню ефективної поведінки, обирати нейтральну позицію, забезпечувати позитивний психологічний настрій, діяти превентивно; вміння концептуально мислити та прогнозувати результати власної педагогічної діяльності. Розкрито важливість саме такої педагогічної взаємодії, яка сприятиме тому, що кожен учень буде відчувати себе прийнятим та почутим. Установлено, що характерною особливістю фасилітативних умінь педагога є педагогічна спрямованість та гнучкий підхід до реалізації власної діяльності. З’ясовано, що формування фасилітативних умінь можливе лише за умови роботи над собою та своїм саморозвитком. Відзначено, що це відбувається завдяки отриманню та доведенню до автоматизму певних знань та навичок